ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/31376/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідача),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКиївської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського судувід18.08.2016у справі№910/31376/15Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група"до1.Київської міської ради 2.Головного територіального управління юстиції у місті Києвіпропоновлення договору оренди земельної ділянки, визнання угоди укладеною, зобов'язання зареєструвати угодуза участю

- позивача:1) Чернюк О.О. (Довіреність від 21.06.2016) 2) Лавріненко Т.М. (довіреність від 04.04.2016)- відповідача-1:Безносик А.О. (довіреність від 03.10.2016),В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" (далі - позивач) просило, з урахуванням уточнення позовних вимог, поновити на три роки договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, укладений між Київською міською радою (далі - відповідач-1) та позивачем, з приведенням у відповідність розміру орендної плати до вимог чинного законодавства України; визнати укладеною угоду до наведеного договору на умовах та в редакції запропонованій позивачем; зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2) зареєструвати угоду до вказаного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до спливу строку наведеного договору, позивач звернувся до відповідача-1 з пропозицією продовжити його дію, але протягом встановленого строку відповідач-1 відповіді позивачу не надав. При цьому позивач вказував на те, що договір оренди землі є поновленим на відповідний строк і на певних умовах, у зв'язку із чим у відповідача-1 виник обов'язок укласти з позивачем додаткову угоду щодо його поновлення, а у відповідача-2 обов'язок її зареєструвати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді Власов Ю.Л., Рудченко С.Г.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.10.2004 між відповідачем-1 (орендодавець) та позивачем (орендар) на підставі пункту 65 рішення відповідача-1 від 15.07.2004 № 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" яким було затверджено проект відведення земельних ділянок позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом на вул. Олеся Гончара, 17-23 у Шевченківському районі м. Києва щодо передачі позивачу земельної ділянки загальною площею 0,32 га для зазначених цілей, у тому числі ділянку № 1 площею 0,07 га, в межах червоних ліній, - у короткострокову оренду на 2 роки для влаштування будівельних робіт за рахунок земель міської забудови, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі наведеного рішення за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) вказану земельну ділянку, кадастровий номер - 8000000000:91:173:0012, на 2 (два) роки.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. вказаний договір був посвідчений 20.10.2004 (в реєстрі № 1040) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 22.10.2004 за № 91-6-00354 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 22.10.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв цю земельну ділянку.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2006 по справі № 36/616 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поновлено договір оренди земельної ділянки на два роки та визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, на умовах визначених угодою.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрована угода до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, про що зроблено запис від 14.11.2006 за № 91-6-00592 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2008 по справі № 28/325 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) поновлено на три роки договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, визнано укладеною угоду до цього договору в редакції, яка підписана позивачем.

06.11.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрована угода до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354, про що зроблено запис за № 91-6-00821 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Листом від 04.10.2011 № 235 позивач звернувся до відповідача-1 з пропозицією продовжити договір оренди земельної ділянки від 22.10.2004 № 91-6-00354 терміном на два роки. Даний лист був отриманий відповідачем-1 того ж дня за вхідним номером 43181 та був переадресований Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке 06.10.2011 його отримало та зареєструвало за номером 42117.

Однак протягом встановленого строку відповідач-1 не повідомив позивача про результати розгляду його звернення про намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, своїх заперечень щодо продовження договору оренди чи протоколу розбіжностей також не надав.

Також судами встановлено, що у грудні 2011 року заступник прокурора міста Києва звертався до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гончара 21" про визнання недійсним та скасування пункту 65 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", визнання недійсним рішення Київської міської ради від 22.11.2004 № 1269/4102 "Про передачу земельної ділянки об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Гончара 21", визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки № 91-6-00354 та № 91-6-00355 від 22.10.2004, визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 91-6-00354 від 22.10.2004, визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки від 27.06.2008, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" права власності та користування земельними ділянками, однак рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 у справі № 57/4, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та Вищого господарського суду від 17.07.2013, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2011 в адміністративній справі № 2а-10699/11/2670 у задоволенні позову Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Демократичний альянс" до Київської міської ради за участю, зокрема третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" про визнання зокрема не чинним пункту 65 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 в адміністративній справі № 2а-10699/11/2670 вказане рішення адміністративного суду скасоване, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 в адміністративній справі № К/800/21073/14 зазначені судові рішення адміністративних судів скасовані, провадження у справі закрито.

Постановою Верховного Суду України від 26.01.2016 відмовлено у задоволенні заяв Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція" та Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Демократичний альянс" з перегляду неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України норм матеріального та процесуального права в адміністративній справі № К/800/21073/14.

За вказаних обставин позивач звернувся у суд з даним позовом.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, погодився із його висновками виходячи із того, що позивач виконав вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", а відсутність заперечень відповідача-1 щодо продовження строку дії договору та фактичне користування землею орендарем, дає підстави для поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, а отже виник і обов'язок зареєструвати додаткову угоду.

Однак повністю погодитися із такими висновками не можна виходячи із наступного.

Як встановлено судами до закінчення строку договору оренди, а саме до 06.11.2011, позивач листом від 04.10.2011 № 235 звернувся до відповідача-1 із заявою продовжити дію договору оренди земельної ділянки, додавши до неї, як встановлено судами, два примірника проекту додаткової угоди, про результати розгляду якої відповідач-1 не повідомив, заперечень щодо продовження договору чи протоколу розбіжностей також не надав.

У частинах першій - п'ятій статті 33 України "Про оренду землі" у редакції від 17.02.2011 передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.10).

Таким чином із наведеної статті вбачається, що законодавчо відокремлено переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1 - 5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив суд першої інстанції приймаючи своє рішення, із яким погодився суд апеляційної інстанції, тому їх висновки про те, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, за встановлених обставин справи, є правильними.

Як встановлено господарськими судами проект договору оренди земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства, але підписаний відповідачем-1 не був.

Разом з тим, положеннями наведеної вище норми права встановлено обов'язок укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

Отже, враховуючи наведене, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що у відповідача виник обов'язок укласти з позивачем додаткову угоду, та дійшли обґрунтованого висновку, визнавши укладеною таку угоду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки не встановлено фундаментальних порушень судами у цій частині спору, підстав для скасування оскаржених рішень у цій частині, немає.

Крім того, задовольняючи позов місцевий господарський суд поклав на відповідача-2 обов'язок зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки.

Згідно приписів статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1).

Отже вирішуючи спір у цій частині суд мав встановити, що права позивача порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем-2.

Між тим, із встановлених судами обставин справи вбачається, що за відсутності додаткової угоди до договору оренди землі відповідач-2 не міг порушити, або оспорити права позивача як на час звернення з позовом, так і на час розгляду спору в суді, оскільки підстави для реєстрації такої угоди до договору оренди земельної ділянки, з урахуванням заявлених вимог, могли виникнути лише за результатами прийняття оскарженого судового рішення місцевого господарського суду, а відтак позивач не позбавлений права звернутись до відповідача-2 з приводу реєстрації такої угоди у загальному порядку.

Відповідно до приписів пункту 2 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Зважуючи на те, що по справі не вимагається збирати або додатково перевіряти докази, обставини справи в частині вирішення позову до відповідача-2 встановлені повно і правильно, але неправильно застосовані норми матеріального права, судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового, про відмову у позові в цій частині.

В іншій частині за вказаних вище обставин судові рішення належить залишити без змін.

Згідно приписів статті 11111 ч.2 п.11 Господарського процесуального кодексу України, належить здійснити новий розподіл судових витрат відповідно до статті 49 частини 6-ї цього кодексу.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.п.1, 2, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 у справі №910/31376/15 в частині покладення на реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві обов'язку зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки, скасувати, і у позові у цій частині відмовити.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" на користь Київської міської ради 2801 (дві тисячі вісімсот одну) грн. 40 коп. витрат із сплати судового збору.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук