ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 61/301-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Євсікова О.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс", що діє як управитель активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 р.

у справі № 61/301-10

господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Енерго"

про стягнення 812522,27 грн.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

управителя позивача - Давиденко О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2016 року у справі № 61/301-10. У задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Арієс" про заміну сторони (стягувача) у справі № 61/301-10 правонаступником (вх. № 13826 від 25 квітня 2016 року) відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року (судді Слободін М.М., Білецька А.М., Істоміна О.А.) у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги ТОВ "Юридична фірма "Арієс" відмовлено, повернуто апеляційну скаргу та додані до неї документи ТОВ "Юридична фірма "Арієс".

Не погодившись з зазначеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс", що діє як управитель активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року та передати справу для розгляду по суті до Харківського апеляційного господарського суду..

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" не погодилось з ухвалою місцевого господарського суду та 29 серпня 2016 року звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони правонаступником ТОВ "Юридична фірма "Арієс". Одночасно заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 22 червня 2016 року у даній справі.

Відповідно до статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється апеляційним господарським судом за наявності поважної причини для його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявляючи клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" зазначило, що в судовому засіданні 22 червня 2016 року судом було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали і тільки після ознайомлення з матеріалами справи 23 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" отримало можливість дізнатись мотиви та обґрунтування відмови у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником ТОВ "Юридична фірма "Арієс".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник ТОВ "Юридична фірма "Арієс" був присутнім у судовому засіданні під час винесення оскаржуваної ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції дослідивши протокол судового засідання від 22 червня 2016 року зазначив, що після виходу з нарадчої кімнати суддею місцевого господарського суду було оголошено повний зміст ухвали про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Арієс", а не лише її вступну та резолютивну частину. (ар. 154-155).

Докази звернення представника ТОВ "Юридична фірма "Арієс" з письмовими зауваженнями до зазначеного протоколу - відсутні, крім того відсутні звернення представника зі скаргою на дії судді, тобто посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" на те, що суддею господарського суду Харківської області було оголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами та не спростовано заявником касаційної скарги.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" звернулось до господарського суду першої інстанції з заявою про ознайомлення з матеріалами справи 01 серпня 2016 року (більш ніж через місяць після винесення оскаржуваної ухвали), а заяву про отримання копії ухвали товариством було надано лише 15 серпня 2016 року (тобто більш ніж через півтора місяця після винесення оскаржуваної ухвали), а отримало її 23 серпня 2016 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що можливість своєчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 22 червня 2016 року у справі №61/301-10 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Отже, заявник не був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену апеляційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

З апеляційною ж скаргою ТОВ "Юридична фірма "Арієс" звернулось лише 29 серпня 2016 року (відповідно до штампу Укрпошти на конверті), тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи зазначене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що термін на оскарження ухвали був пропущений Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс" без поважних причин.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску встановленого процесуального строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції Закону N 2453-VI від 07 липня 2010 року із змінами, внесеними згідно із Законом N4176-VI від 20 грудня 2011 року) апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено (стаття 97 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2453-VI від 07.07.2010, N 4176-VI від 20.12.2011 року).

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження і прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Юридична фірма "Арієс", та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу позивачу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Арієс", що діє як управитель активів Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року у справі № 61/301-10 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О. О. Євсіков

С. С. Самусенко