Постанова ВГСУ від 08.02.2017 року у справі №922/2843/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 922/2843/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 17.11.2016у справі№ 922/2843/16 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Термолайф"доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк"провизнання недійсним договоруза участю представників сторін:

позивача: Вавдійчик Б.П.

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2016 у справі № 922/2843/16 (суддя Суслова В.В.) відмовлено у задоволенні заяви відповідача про передачу справи № 922/2843/16 за підсудністю до Господарського суду міста Києва; клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 922/2843/16 задоволено частково; провадження у справі № 922/2843/16 зупинено до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги у справі № 904/43/16; зобов'язано сторін повідомити господарський суд про результати розгляду справи № 904/43/16 Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Публічне акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "Акціонерного товариства "Сбербанк Росії" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про передачу справи № 922/2843/16 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 у справі № 922/2843/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., судді Гетьман Р.А., Тихий П.В.) провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "Акціонерного товариства "Сбербанк Росії" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2016 у справі № 922/2843/16 припинено.

Не погоджуючись із ухвалами суду першої та апеляційної інстанції, Публічне акціонерного товариства "Сбербанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2016 в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ "Сбербанк" щодо передачі справи № 922/2843/16 за підсудністю до Господарського суду м. Києва; передати справу № 922/2843/16 до Господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2016 у справі № 922/2843/16.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вказуючи на помилковість висновків суду про те, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про передачу справи за підсудністю не може бути оскаржено.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Припиняючи провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про передачу справи за підсудністю окремо від рішення суду не підлягає самостійному оскарженню в апеляційному порядку, оскільки можливість оскарження такої ухвали не передбачена статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, а по суті відмова суду в задоволенні заяви про передачу справи за підсудністю не здійснила вплив на хід провадження по даній справі.

Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункти 1, 3, 8).

Принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, закріплений у розділах XII, XII-1 Кодексу, якими врегульовано процедуру перегляду рішень господарських судів в апеляційному та касаційному порядку. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішеннях від 27.01.2010 № 3-рп/2010 та від 02.11.2011 № 13-рп/2011, положення пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом.

У частині першій статті 106 Господарського процесуального кодексу закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду. За правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 зміст статті 106 зазначеного Кодексу не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, Харківський апеляційний господарський суд, припиняючи провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.09.2016, наведеного не врахував та невірно застосував приписи статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2016 підлягає скасуванню, а справа - передачі до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України