ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 917/399/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", с. Красна Лука, Полтавська обл.на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 рокуу справі господарського суду Полтавської областіза позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", с. Красна Лука, Полтавська обл.доГоловного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтаваза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_4, с. Лазірки, Полтавська обл.за участюПрокуратури Полтавської області, м. Полтавапровизнання права на оренду земельної ділянки

за участю представників

прокуратури: Суходольський С.М.,

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" (далі за текстом - СПОП "Нива") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі за текстом - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання поновленим Договору оренди землі від 27.03.2014 року, укладеного ГУ Держземагенства у Полтавській області та СПОП "Нива", на земельну ділянку площею 34,6804 га з кадастровим номером НОМЕР_1 до 31.12.2022 року, враховуючи умови Додаткової угоди до даного Договору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.06.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.06.2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що протягом дії Договору оренди землі від 27.03.2014 року, за наявності повідомлення позивача про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди, сторони не дійшли згоди щодо істотних умов Договору - строку дії Договору та розміру орендних платежів, а після закінчення строку дії даного Договору відповідач висловив свої заперечення щодо його поновлення, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для поновлення договору оренди, передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, СПОП "Нива" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.06.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким позові вимоги СПОП "Нива" задовольнити у повному обсязі.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, прокуратурою та ОСОБА_4 відзивів на касаційну скаргу подано не було

В судовому засіданні прокурор та представник третьої особи проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора та представника третьої особи, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 року по справі № 18/731/12 за СПОП "Нива" визнано право на оренду земельної ділянки, площею 427, 5739 га, яка розташована на території Краснолуцької сільської ради на строк до 31.12.2015 року.

Наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 14.03.2014 року № ПЛ/5320483600:00:007/00001477 "Про затвердження документації із землеустрою та поновлення договору оренди землі" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СПОП "Нива" при поновленні договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району.

27.03.2014 року Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавець) та СПОП "Нива" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 34, 8604 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

В п. 5 Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Згідно з п. 8 Договору його укладено терміном до 31.12.2015 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

29.04.2015 року СПОП "Нива" направлено відповідачу лист за № 200 від 29.04.2015 року з доданим до нього проектом Додаткової угоди про внесення змін до п. 8 Договору оренди землі від 27.03.2014 року з проханням продовжити термін дії Договору до 31.12.2025 року, інші умови Договору оренди землі не змінені та залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе (п. 2 проекту Додаткової угоди).

У відповідь відповідач листом за № 5563/2-15 від 29.05.2015 року повідомив позивача, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не погодилось із запропонованим у Додатковій угоді терміном оренди. Крім того, запропоновано внести зміни щодо орендної плати - 10 % від нормативної грошової оцінки.

24.09.2015 року позивач направив відповідачу клопотання за № 741, яким повідомив про намір СПОП "Нива" продовжити термін дії Договору оренди землі від 27.03.2014 року.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом за № 4236/0/72-15 від 13.11.2015 року повідомило СПОП "Нива" про те, що в поданому останнім проекті не міститься інформація щодо відсотку від нормативної грошової оцінки та запропоновано орендну плату 12 % від нормативної грошової оцінки; крім того зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку дії договору можливе тільки у разі узгодження сторонами умов Договору оренди.

За таких обставини, позивач, звертаючись до господарського суду з позовм просив на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" поновити Договір оренди землі від 27.03.2014 року до 31.12.2022 року, з урахуванням умов Додаткової угоди, оскільки ним було дотримано всіх вимог щодо поновлення Договору оренди і з урахуванням відсутності письмових заперечень зі сторони відповідача, а також того, що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, наявні правові підстави для поновлення Договору за рішенням суду.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом Договору оренди землі, розташована за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, та знаходилась у підпорядкуванні ГУ Держземагенства у Полтавській області, повноваження якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" передано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу приписів ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено переважне право орендаря на поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах, за умови укладення про це сторонами додаткової угоди, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Позивач, звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з листами та клопотанням про продовження строку дії Договору оренди землі у Додатковій угоди пропонував продовжити строк оренди землі до 31.12.2025 року, тобто, запропонував змінити істотну умову Договору, на яку не погодився орендодавець; крім того, відповідач у відповіді на пропозицію вказав на необхідність внести зміни в умови Договору оренди щодо приведення у відповідність з вимогами діючого законодавства умов Договору щодо орендної плати, запропонувавши 10 % (12 %) від нормативної грошової оцінки. Однак, дана пропозиція залишена позивачем без відповіді, що вказує на те, що при поновленні Договору оренди землі сторони не дійшли домовленості щодо розміру орендної плати та строку дії Договору та до закінчення строку дії Договору оренди землі від 27.03.2014 року не уклали Додаткову угоду, а, отже, переважне право орендаря на поновлення Договору оренди землі відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" припинилось.

Також, судами вказано на відсутність правових підстав для поновлення Договору оренди землі від 27.03.2014 на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач хоча і звертався до відповідача з листами щодо наміру продовжити строк дії Договору оренди землі, проте відповідач проінформував позивача про відсутність підстав для продовження Договору оренди та після закінчення його строку дії сторони у місячний строк (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") не уклали Додаткову угоду про його поновлення, а, отже, дія Договору оренди землі припинилась з 31.12.2015 року, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що згідно з положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. п. 8, 37 Договору оренди землі не відбулось автоматичне поновлення дії Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки правомірними з огляду на наступне.

В силу приписів ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

Таким чином, за змістом вищенаведених правових норм у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, сторони не дійшли домовленості щодо істотних умов Договору - розміру орендної плати та строку дії Договору оренди землі, а тому відповідач листом за № 28-16-7777.3-11/16 від 05.01.2016 року повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення Договору оренди на умовах, запропонованих позивачем та необхідність повернути земельну ділянку, у зв'язку з чим переважне право орендаря на поновлення Договору оренди на спірну земельну ділянку припинилось.

Положеннями ч. ч. 6 - 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

З огляду на те, що відповідач, як уповноважений у спірних орендних правовідносинах орган, повідомляв позивача про припинення орендних правовідносин та необхідність повернення земельної ділянки, в місячний строк (до 31.01.2016 року) після закінчення строку Договору оренди (31.12.2015 року) сторонами не укладено додаткову угоду про його поновлення, а запропонована позивачем редакція додаткової угоди містить змінені умови Договору, що не відповідає приписам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суди дійшли правомірних висновків, що автоматичне поновлення укладеного сторонами Договору оренди землі від 27.03.2014 року не відбулось, що вказує на відсутність правових підстав для поновлення Договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 2).

З огляду на встановлені судами обставини справи та вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про поновлення договору оренди землі на інший строк, оскільки позивач не звертався до відповідача з пропозицією продовжити Договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та запропонував змінити строк Договору, а відповідач в свою чергу - умови щодо орендної плати за землю; при цьому, сторони не дійшли згоди щодо зміни цих умов Договору оренди землі, а позивач у позові просив визнати поновленим Договір оренди землі на інший строк, ніж той, що був передбачений умовами Договору, що не відповідає положенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи СПОП "Нива", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року у справі № 917/399/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець