ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 910/10598/15 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Палія В.В., за участі представників сторін С. Сабітова (дов. від 11.07.2016), В. Сікорського (дов. від 30.01.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року у справі №910/10598/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 7 787 107 грн 16 коп. страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ: У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 4 055 273 грн 21 коп. прямих збитків від пожежі, 148 017 грн 47 коп. пені, 2 453 440 грн 29 коп. витрат від інфляції та 1 130 376 грн 19 коп. процентів за користування грошовими коштами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на настання страхового випадку відповідно до укладеного між сторонами договору страхування майна від 1 жовтня 2008 року № 010036/0211/0000024, а саме: знищення внаслідок пожежі застрахованого позивачем майна (прокатного пункту та прибудови до нього в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області) і обов'язок відповідача здійснити на користь позивача страхову виплату.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав та подав заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, індексу інфляції і річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2016 року позов задоволено в частині стягнення 3 407 317 грн страхового відшкодування, 830 107 грн 72 коп. інфляційних втрат і 275 853 грн 65 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року (судді О. Тищенко, С. Гончаров, І. Іоннікова) рішення скасовано та позов задоволено в частині стягнення 4 054 273 грн 21 коп. страхового відшкодування, 2 450 485 грн 12 коп. інфляційних втрат і 725 770 грн 44 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Приватне підприємство "Страхова компанія "Уніка" просить рішення та постанову скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав порушення господарськими судами статті 355 Господарського кодексу України, статей 627, 990, 979 Цивільного кодексу України, статей 6, 8, 25 Закону України "Про страхування", статей 47, 42 і 43 Господарського процесуального кодексу України та направити справу на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 жовтня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Кредо-Класик" (після зміни назви - публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка", страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (страхувальник) укладено договір страхування майна № 010036/0211/0000024 (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користування та розпорядженням застрахованим майном, а саме: прокатні пункти та вертольотні ангари балансовою вартістю 6 897 817 грн 89 коп. згідно додатку № 2 до договору; страхування здійснюється на підставі заяви-анкети страхувальника (додаток № 1 до договору) та переліку об'єктів, що підлягають страхуванню за даним договором (додаток № 2 до договору), що є його невід'ємними частинами; місце дії договору страхування: територія Поляницької сільської ради, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та територія міста Яремче; під страховим випадком визнається пошкодження, загибель або втрата застрахованого майна в результаті подій, зокрема пожежі, в тому числі підпал, під чим розуміється пошкодження чи повне знищення об'єктів страхування, що виникло в результаті вогню, здатного самостійно поширюватись за межами місць, спеціально призначених для його розведення та підтримання, а також збиток, заподіяний об'єкту страхування продуктами згорання та заходами пожежогасіння, які вживаються з метою запобігання подальшого розповсюдження вогню; страховиком не відшкодовуються збитки при настанні страхового випадку, якщо безпосередньою причиною його стало порушення встановлених законом чи нормативно-правовими актами, в т.ч. техніки безпеки, вимог і мір пожежної безпеки, санітарних норм; страхова сума складає 6 897 817 грн 89 коп., страхування здійснюється по балансовій вартості, яка заявлена страхувальником на момент укладення договору у додатках до нього, по всім страховим випадкам, крім випадку "вандалізм", безумовна франшиза у розмірі 1 000 грн по кожному і будь-якому випадку; страхувальник має право отримати страхове відшкодування в розмірі прямого дійсного збитку в межах страхової суми в порядку, передбаченому даним договором; страхувальник зобов'язаний у разі настання страхового випадку або події, яка може призвести до відповідальності страховика, страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше 48 годин після страхового випадку будь-яким документованим засобом зв'язку повідомити страховика про настання страхового випадку; невідкладно проінформувати відповідні органи, виходячи з їх компетенції (органи внутрішніх справ, пожежної охорони, аварійної служби та інш.) про настання страхового випадку; страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів, після отримання всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, прийняти рішення щодо визнання (чи невизнання) події страховим випадком; при настанні страхового випадку сплатити страхове відшкодування не пізніше 10 банківських днів з моменту прийняття рішення про визнання події страховим випадком; страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі понесеного страхувальником прямого дійсного збитку, сума страхового відшкодування по всьому майну і по кожній його одиниці не може перевищувати страхової суми, визначеної в договорі (пункти 2.1.1, 2.2, 2.3, 3.1.1, 3.3, 4.1, 4.5, 4.6, 7.1.1, 7.2.3, 7.4, 7.4.2, 7.4.3, 9.1 договору).

Згідно заяви - анкети до договору сторонами узгоджено страховий випадок як пожежа, а також погоджено перелік майна, що передається на страхування, до якого зокрема включено прокатний пункт та прибудова до нього в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

5 грудня 2008 року складено акт про пожежу (далі - акт про пожежу від 5 грудня 2008 року), яким зафіксовано, що в цей день у конференцзалі прокатного пункту в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області виникла пожежа, яку виявлено о 00 год. 35 хв. і повідомлення про пожежу надійшло до підрозділу Міністерства надзвичайних ситуацій України о 01 год. 05 хв. В акті зазначено, що пожежею знищено будівлю прокатного пункту № 2, 3, майно, обладнання та інвентар, які там знаходилися. Причиною пожежі (ймовірною) вказано теплові прояви електричної енергії і великі перехідні опори.

Згідно Технічного висновку Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Івано-Франківській області від 18 грудня 2008 року № 100/22-1-2008, складеного по причині виникнення пожежі, яка мала місце 5 грудня 2008 року в приміщенні будівлі "Прокатний пункт № 2,3" на території готельно-туристичного комплексу "Буковель" товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі стали теплові прояви електричної енергії внаслідок великих перехідних опорів.

Згідно з висновком експертного пожежно-технічного дослідження від 31 травня 2010 року № 2626/10-15, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на замовлення позивача, експертом на питання де знаходився осередок виникнення пожежі відповідь не надана у зв'язку з тим, що експерт не був задіяний безпосередньо після пожежі 5 грудня 2008 року, а лише 9 грудня 2008 року; на питання про причини пожежі відповідь надано про те, що в цілому будівлі прокатного пункту № 2 та № 3 туристичного комплексу "Буковель" відповідали вимогам Правил пожежної безпеки, виявлені факти порушень в даній ситуації не грають ролі в зв'язку з виникненням пожежі в приміщенні конференц-залу прокатного пункту № 2; - на питання щодо причинного зв'язку між недотриманням правил пожежної безпеки та пожежею, надано відповідь про те, що конвектор "Термія" допускається для експлуатації згідно умов Правил експлуатації електроприладів та Правил пожежної безпеки для даної будівлі та у даних кліматичних умовах; також дана відповідь про те, що заходи гасіння пожежі здійснювались своєчасно.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 28 вересня 2015 року № 12520/12521/15-47, надано наступні відповіді на поставлені судом питання:

- за результатами проведених експертних досліджень не виявилось за можливе точно встановити місцезнаходження осередку пожежі, який орієнтовно знаходився у районі розташування приміщення конференц-залу у будівлі прокатного пункту № 2 та прибудові до прокатного пункту № 2 туристичного комплексу "Буковель", що знаходиться за адресою: (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області;

- зважаючи на відсутність в наданих на дослідження матеріалах справи будь-якої інформації, яка б давала можливість висунути та дослідити можливі версії причини виникнення пожежі, яка сталася 5 грудня 2008 року в приміщенні будівлі прокатного пункту № 2 та прибудові до прокатного пункту № 2 на території ТК "Буковель", що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, встановити безпосередню технічну причину виникнення зазначеної пожежі не видається за можливе;

- порушення вимог діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки, з технічної точки зору не можуть бути причиною пожежі, а за певних обставин можуть лише сприяти її виниканню та поширенню. Водночас, оскільки за результатами проведених досліджень причина пожежі не встановлена, то неможливо встановити й причинно-наслідковий зв'язок між недотриманням відповідальними та іншими особами, вимог правил пожежної безпеки і виникненням пожежі у прокатному пункті № 2 та прибудові до прокатного пункту № 2 ТК "Буковель", що знаходилися за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області;

- виявити факти недотримання вимог Правил пожежної безпеки, допущені відповідальними особами у будівлі прокатного пункту № 2 та прибудові до прокатного пункту № 2 туристичного комплексу "Буковель", що знаходились за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, не видається за можливе, оскільки в матеріалах справи, наданих на дослідження, відсутня будь-яка інформація, щодо стану протипожежного захисту зазначеного об'єкту на момент виникнення пожежі і після її ліквідації 5 грудня 2008 року (у зв'язку з її повним демонтажем), а в акті перевірки протипожежного стану товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" від 11 листопада 2008 року фактів недотримання вимог Правил пожежної безпеки у зазначеній будівлі не виявлено.

Відповідно до висновку повторної комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи від 16 серпня 2016 року № 402/470/16-25 судовим експертом була надана відповідь:

- за результатами проведених експертних досліджень на підставі наданих матеріалів встановити точне місцезнаходження осередку пожежі (місця виникнення початкового горіння) у будівлі прокатного пункту №2 туристичного комплексу "Буковель", що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, не виявилось за можливе.

- оскільки, за результатами проведення цих досліджень не виявилось за можливе встановити місцезнаходження осередку пожежі, то й не встановлено безпосередню причину виникнення пожежі.

- порушень вимог нормативних актів з питань пожежної безпеки, що перебувають безпосередньо у причинному зв'язку з виникненням пожежі у будівлі прокатного пункту №2 туристичного комплексу "Буковель", що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, за матеріалами справи встановити не виявилось за можливе. Невідповідності вимогам, встановленим законодавством, стандартами, нормами, Правилами пожежної безпеки, що виявлені комісією територіального органу державного пожежного нагляду, які включені до акта перевірки протипожежного стану товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" в с. Поляниця, Івано-Франківської області від 11 листопада 2008 року, не перебували у причинному зв'язку з виникненням досліджуваної пожежі у будівлі прокатного пункту.

- оскільки, безпосередню причину виникнення пожежі в будівлі прокатного пункту № 2 та прибудови до прокатного пункту № 2 туристичного комплексу "Буковель", що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, встановити не виявилось за можливе, то встановити причинний зв'язок між недотриманням вимог правил пожежної безпеки відповідальними особами або іншими особами туристичного комплексу "Буковель" і технічною причиною виникнення пожежі не є можливим.

- невідповідності вимог нормативних актів з питань пожежної безпеки на досліджуваному об'єкті не можуть слугувати причиною виникнення пожежі, а лише за певних умов можуть бути пов'язані з її виникненням. За результатами проведених досліджень, через відсутність можливості провести безпосередній огляд місця пожежі та не встановлення за результатами проведених досліджень безпосередньої причини пожежі, вирішити питання щодо наявних недотримань вимог пожежної безпеки в будівлі прокатного пункту № 2 та прибудови до прокатного пункту № 2 туристичного комплексу "Буковель", які пов'язані з виникненням пожежі не виявилось за можливе.

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих незавершеній будівництвом будівлі прокатного пункту № 2 із прибудовою в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області внаслідок пожежі, складеного фізисною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 29 серпня 2011 року НОМЕР_1) матеріальні збитки завдані незавершеній будівництвом будівлі прокатного пункту № 2 із прибудовою дорівнюють 4 077 496 грн, із ПДВ 679 583 грн, у тому числі вартість прокатного пункту № 2 становить 2 796 335 грн, із ПДВ 466 056 грн і вартість прибудови до прокатного пункту № 2 становить 1 281 161 грн, із ПДВ 213 527 грн.

Позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши документи на підтвердження страхового випадку, проте страховик листом від 22 вересня 2009 року № 3530 повідомив про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування на підставі пункту 3.3 договору, оскільки причиною пожежі стало порушення страхувальником Правил пожежної безпеки, що підтверджено замовленою страховиком висновком спеціаліста № 08/09/36-01, згідно з яким осередок пожежі знаходився в конференц-залі прокатного пункту № 2,3 туристичного комплексу "Буковель", у місці знаходження залишків електронагрівального приладу. Причиною виникнення пожежі зазначено теплові прояви електричної енергії. На об'єкті до виникнення пожежі були недотримані п.п.8.4.3, 5.1.20, 5.1.9, 5.1.29 НАПБ А01.001-2004 Правил пожежної безпеки в Україні, стан електромережі напередодні пожежі, а саме: ланцюг живлення електроконвектор "Термія" перебував в аварійному (пожежонебезпечному) стані, що є недотриманням п. 3.3 НАПБ А01.001-2004). Несвоєчасне повідомлення підрозділів МНС України про пожежу зумовило вільний розвиток пожежі на протязі більше 30 хвилин, що призвело до значних руйнувань будівельних конструкцій матеріальних цінностей.

У технічному висновку від 18 грудня 2008 року № 100/22-1-2008 по причині виникнення пожежі, яка мала місце 5 грудня 2008 року в приміщенні будівлі "Прокатний пункт № 2, 3" на території туристичного комплексу "Буковель", виконаного начальником ДВЛ ГУ МНС України в Івано-Франківській області зазначено, що в місці розташування передбачуваного осередку пожежі, було виявлено залишки електронагрівального приладу - електричного конвектора. При цьому не були досліджені будь-які ознаки наявності аварійного режиму на самому приладі, чи на елементах електричної мережі, через які відбувалось його підключення (електричний шнур, штепсельна вилка, електророзетка, фрагменти дротів електропроводки тощо), не було даних того, що зазначений прилад на момент виникнення пожежі був під напругою.

За результатами проведених експертних досліджень не виявилось за можливе точно встановити місцезнаходження осередку пожежі, який орієнтовно знаходився у районі розташування приміщення конференц-залу у будівлі прокатного пункту №2 туристичного комплексу "Буковель" (с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області).

Таким чином, ураховуючи відсутність в наданих на дослідження матеріалах справи будь-якої інформації, яка б давала можливість висунути та дослідити можливі версії причини виникнення пожежі, яка сталася 5 грудня 2008 року в приміщенні будівлі прокатного пункту № 2 та прибудові до прокатного пункту № 2 на території туристичного комплексу "Буковель" за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, господарські суди дійшли висновку про те, що встановити безпосередню технічну причину виникнення зазначеної пожежі, не видається за можливе.

Водночас, проаналізувавши висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексних судових пожежно-технічних та електротехнічних експертиз від 28 вересня 2015 року № 12520/12521/15-47 і від 16 серпня 2016 року № 402/470/16-25 господарські суди прийняли ці висновки в якості належних та допустимих доказів у справі стосовно обставин справи, зокрема щодо того, що вказаними експертними висновками не підтверджено виникнення пожежі саме внаслідок порушення позивачем Правил протипожежної безпеки. Інші наявні у справі висновки не прийняті судами, як належні та допустимі докази, з огляду на те, що особи, які їх складали не попереджались про кримінальну відповідальність.

Згідно з приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За правилами статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

За змістом частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про страхування" визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Таким чином, ураховуючи умови укладеного між сторонами договору, в якому сторони визначили пожежу, як подію, яка є страховим випадком, як підстава для здійснення страхової виплати, акт про пожежу від 5 грудня 2008 року, господарські суди дійшли висновку про те, що пожежа, яка сталася 5 грудня 2008 року є страховим випадком і у страхувальника виникло право отримати страхову виплату згідно умов укладеного договору.

Водночас господарськими судами прийнято до уваги, те, що судовими експертами не підтверджено виникнення пожежі внаслідок порушення позивачем пунктів 2.8, 4.2.2, 5.1.20, 5.1.29, 5.10 Правил пожежної безпеки. Не містить доказів таких порушень і складений до пожежі акт перевірки протипожежного стану від 11 листопада 2008 року.

Отже господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що внаслідок настання страхового випадку - знищення внаслідок пожежі застрахованого позивачем майна (прокатного пункту та прибудови до нього в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області) у відповідача виник обов'язок здійснити на користь позивача страхову виплату, проте всупереч умов укладеного договору, статті 991 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про страхування", відповідач не здійснив виплату на користь позивача обумовленої страхової виплати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд виходив з викладеного у звіті про оцінку вартості матеріальних збитків витратним підходом та франшизи у розмірі 1 000 грн (3 408 317 грн - 1 000 грн).

З таким висновком апеляційний господарський суд правомірно не погодився.

У звіті про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих незавершеній будівництвом будівлі прокатного пункту № 2 із прибудовою, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, використані два методичні підходи, а саме витратний та порівняльний. У розділі 6 звіту вказано, що визначення вартості матеріальних збитків, завданих унаслідок пожежі в будівлі, буде визначатися, як різниця між вартістю оцінюваної будівлі до пожежі і її вартості після пожежі, визначеними відповідно витратним і порівняльним підходами. У розділі 7.3 звіту наведено розрахунок вартості матеріальних збитків витратним підходом, визначеним як різниця між вартістю оцінюваної будівлі до пожежі і її вартості після пожежі, що становить - 3 408 317 грн та наведено розрахунок вартості матеріальних збитків порівняльним підходом, визначеним як різниця між вартістю оцінюваної будівлі до пожежі і її вартості після пожежі, що становить - 4 077 496 грн.

Водночас у розділі 8 звіту експертом вказано, що при застосуванні витратного підходу не у повній мірі враховуються ринкові фактори, що впливають на формування ринкової вартості нерухомості. Порівняльний підхід представляє собою процедуру оцінки вартості виходячи принципу залежності поточної вартості майна від рівня цін і кон'юнктури ринку подібного майна, а тому, при визначенні ринкової вартості об'єкта оцінки, як найбільш об'єктивні, експертом прийнято результат отриманий порівняльним підходом, а саме визначено ринкову вартість матеріальних збитків в сумі - 4 077 496 грн.

Місцевим господарським судом, при прийнятті рішення помилково не враховано, що згідно акта огляду майна від 5 грудня 2008 року, складеного представником відповідача ОСОБА_5 за участі позивача, проведеним на місці страхової події зовнішнім оглядом застрахованого майна виявлено, що майно внаслідок пожежі - знищено повністю, що також відмічено в заяві позивача про повідомлення про настання страхового випадку від 5 грудня 2008 року.

При цьому, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що укладаючи спірний договір сторони погодили між собою балансову вартість прокатних пунктів та вертольотних ангарів передбачених пунктом 2.1.1 договору, а саме вартість прокатного пункту №2 та прибудови до прокатного пункту №2 в розмірі - 4 055 273 грн 21 коп., як належну. Позивач, у свою чергу, сплатив нараховані відповідачем відповідно до вказаної балансової вартості страхові платежі. Розмір збитку визначений у звіті порівняльним методом в розмірі 4 077 496 грн не суперечить страховій сумі.

Таким чином апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення страхового відшкодування на користь позивача за вирахуванням франшизи в сумі 4 054 273 грн 21 коп., тобто виходячи з балансової вартості майна.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обставин невиконання відповідачем грошового зобов'язання апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок індексу інфляції і річних, правомірно задовольнив позов в частині стягнення 2 450 485 грн 12 коп. інфляційних втрат і 725 770 грн 44 коп. річних.

Водночас господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності в один рік за вимогою про стягнення пені за період з 15 січня 2009 року по 15 січня 2010 року сплив, ураховуючи, що позивач звернувся до господарського суду про захист права 22 квітня 2015 року.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року у справі № 910/10598/15 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В.В. Палій