ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 904/841/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників:позивача, відповідача не з'явилися (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р.у справі№ 904/841/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"провідшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення збитків в розмірі 84000, 00 грн., пені в розмірі 4590,00 грн. та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 р. (суддя Мартинюк С.В.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 пеню в розмірі 810,00 грн., штраф в розмірі 1890,00 грн. та судовий збір в розмірі 42,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідачем не було здійснено своєчасне приєднання до електроустановок, внаслідок чого виникло прострочення виконання зобов'язань, а також не доведено, що саме через прострочення кредитора боржник об'єктивно не міг виконати покладені на нього обов'язки.

Також місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді упущеної вигоди, позивачем не вжито заходів щодо уникнення збитків, оскільки на момент укладення договору оренди позивач був обізнаний про наявність порушення з боку Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" строків підключення електроустановок та свідомо йшов на ризик понесення збитків по сплаті штрафних санкцій контрагенту.

Разом з тим, місцевий господарський суд вказав про правомірність стягнення з відповідача пені в розмірі 810,00 грн. та штрафу в розмірі 1890,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Джихур О.В., судді Сизько І.А., Антонік С.Г.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від12.04.2016 у справі №904/841/16 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "В задоволенні позову відмовити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 1515,80 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" у відзиві на касаційну скаргу проти доводів, викладених у касаційній скарзі заперечує, просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутнього у судовому засіданні 07.12.2016 представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з огляду на таке.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не погоджується з висновком апеляційного господарського суду стосовно відмови у стягненні на його користь пені та штрафу, Вищим господарським судом України судові рішення переглядаються лише в цій частині, тобто в межах заявлених касаційних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.05.2015 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (замовник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (виконавець послуг) був укладений договір про приєднання до електричних мереж №06893-00, згідно до умов якого до електричних мереж виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується торгівельний павільйон замовника за адресою: м. Синельникове, вул. 50 років Жовтня, 108 (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору.

Згідно пункту 3.1.1 договору виконавець послуг зобов'язаний забезпечити в установленому порядку приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у строки, зазначені в договорі після виконання замовником зобов'язань визначених пунктом 3.2 цього розділу. Строки надання послуг з приєднання об'єкта замовника визначаються у додатковій угоді, яка укладена між сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору виконавець послуг зобов'язаний підключити електроустановки замовника до електричних мереж протягом 45 днів після введення в експлуатацію об'єкта Замовника в порядку, встановленому у сфері містобудування після виконання наступних етапів: оплати замовником вартості приєднання; введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника; надання документів, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановки об'єкта замовника; узгодження із замовником акта розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін.

В свою чергу замовник зобов'язаний: розробити на підставі технічних умов, які є додатком до цього договору, проектно- кошторисну документацію та погодити її з виконавцем послуг (для приєднання, яке не є стандартним); оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання; передати виконавцю послуг проектно -кошторисну документацію на зовнішнє електропостачання у 4 примірниках для виконання ним зобов'язань за договором (для приєднання, яке не є стандартним); на дату 2015 року ввести в експлуатацію власний об'єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об'єкта (п.3.2., 3.2.1. -3.2.4. договору).

У пункті 1 додаткової угоди №ДС-001/06893-00 до вказаного договору зазначено, що сторони дійшли згоди, що строк надання послуги з приєднання складає 45 робочих днів від сплати вартості приєднання замовником.

Технічними умовами стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок №1-01/06893-00, які є додатком до договору передбачено технічні вимоги для приєднання торгівельного павільону позивача (об'єкту).

Так, розділом 1 "Вимоги до електроустановок замовника" передбачено, що для одержання потужності замовнику необхідно, зокрема, у підсобному приміщенні встановити і замонтувати розподільний щит електричної енергії (п.1.2.1 технічних умов).

Таким чином, умовами договору про приєднання до електричних мереж від 22.05.2015 (з врахуванням додатків до цього договору) встановлені певні умови, при виконанні яких замовником, виконавець надає послуги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивачем сплачено вартість робіт в розмірі 27000,00 грн., що підтверджується квитанцією №82 від 02.06.2015 (а.с.26).

За твердженням позивача послуги з приєднання електроустановок до його об'єкта відповідач повинен був виконати у строк до 07.08.2015, але фактично послуги були надані 23.09.2015, що підтверджується актом прийому передачі виконаних послуг від 23.09.2015, у зв'язку з чим на підставі пункту 5.4 договору, позивач нарахував пеню за порушення строків виконання відповідачем зобов'язань за договором і штраф в загальній сумі 4590,00 грн.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% вартості приєднання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Приймаючи рішення по даній справі суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Так, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, підпунктом 3.1.1. пункту 3.1 договору передбачено, що виконавець послуг зобов'язаний забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у строки, зазначені в договорі, після виконання замовником зобов'язань, визначених пунктом 3.2 цього розділу.

Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 договору визначено, що замовник зобов'язаний на дату 2015 року ввести в експлуатацію власний об'єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об'єкта.

Апеляційний господарський суд зазначив, що позивач не довів належними доказами виконання своїх зобов'язань за договором, які передують виконанню зобов'язань Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" та вказав про відсутність у матеріалах справи доказів введення в експлуатацію позивачем об'єкту, введення в експлуатацію електроустановок зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об'єкта (пункт 3.2.4 договору), монтажу розподільного щита електричної енергії у підсобному приміщенні (пункт 1.2.1 Технічних умов).

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 22.05.2015 підтверджується актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 23.09.2015, згідно пункту 2 якого межа балансової належності електромереж встановлена в фасадній шафі обліку електричної енергії на огорожі торгівельного павільйону, а ні на самому торгівельному павільйоні, як передбачено умовами договору (а.с.40).

А відтак, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що саме через неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 22.05.2015 була допущена прострочка у виконанні зобов'язань відповідача згідно договору.

В силу приписів частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України відповідач не може нести відповідальність за прострочку строків виконання зобов'язання, яка встановлена у пункті 5.4 договору.

А тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача пені і штрафу 7% від вартості надання послуги апеляційний суд визнав необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про те, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив умови договору від 22.05.2015, якими на сторони було покладено відповідні зобов'язання, через невиконання яких неможливо було надати послуги з приєднання об'єкта позивача до електричних мереж.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення господарського суду першої інстанція, відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі №904/841/16 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В. Швець