ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Справа № 920/629/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргуКонотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 рокута постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 рокуу справі№920/629/14 господарського суду Сумської областіза заявою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Ойл"про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.04.2014 року у справі № 920/629/14 (суддя - Гордієнко М.І.) заяву Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області (далі - Конотопська ОДПІ Міндоходів у Сумській області) про порушення провадження справи про банкрутство повернуто без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року у справі № 920/629/14 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Здоровко Л.М., Кухар В.І.) апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області залишено без задоволення, ухвалу господарського суд Сумської області від 18.04.2014 року у справі № 920/629/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 18.04.2014 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року у справі № 920/629/14, Конотопська ОДПІ Міндоходів у Сумській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року у справі № 920/629/14 скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Конотопська ОДПІ Міндоходів у Сумській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема п.п. 2, 3 ст. 10, п. 7 ст. 11, п. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року).

Проаналізувавши положення ст. 8 Закону про банкрутство у співвідношенні з приписами ст. ст. 41, 106, 11113 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга Конотопської ОДПІ Міндоходів у Сумській області на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року підлягає розгляду в порядку касаційного провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, повертаючи без розгляду заяву ДПІ про порушення провадження справи про банкрутство, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником не надано доказів безспірності кредиторських вимог в розумінні ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Згідно ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включається неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ініціюючий кредитор, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до боржника надав копії судових рішень, зокрема копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року у справі №2а-1870/8351/12 за позовом Конотопської ОДПІ до ТОВ "Петро-Ойл" про стягнення податкової заборгованості на суму 7 241 212, 50 грн., копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі №2а-1870/8852/12 за позовом Конотопської ОДПІ до ТОВ "Петро-Ойл" про накладення арешту на кошти та інші цінності та копію постанови Сумського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року у справі № 818/330/14 за позовом Конотопської ОДПІ до ТОВ "Петро-Ойл" про стягнення податкової заборгованості на суму 97 022, 50 грн.

На виконання вказаних рішень на рахунки ТОВ "Петро Ойл" виставлялись інкасові доручення, які були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Як вірно встановлено господарськими судами першої та другої інстанції скаржником не було надано до заяви про порушення провадження справи про банкрутство постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про повернення заяви про порушення справи про банкрутство з підстав відсутності доказів безспірності вимог кредитора в розумінні ст. 10 Закону про банкрутство.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.04.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року у справі № 920/629/14 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Запорощенко М.Д. Погребняк В.Я.