Постанова ВГСУ від 07.08.2014 року у справі №1/5005/14456/2011

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 1/5005/14456/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Дрюченко В.В. - директор,касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.14у справі№1/5005/14456/2011 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД"простягнення 10672,18 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД" про стягнення з останнього 6636,32 грн. боргу, 481,80 грн. інфляційних втрат, 3234,52 грн. 30% річних, 319,54 грн. пені. Позивач посилався на несплату відповідачем повної вартості товару, переданого за договором №12ДЖ від 15.12.08.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.12 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено. Господарський суд виходив з факту несплати відповідачем повної вартості отриманого товару за договором №12ДЖ від 15.12.08.

Товариство обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 12.01.12 за нововиявленими обставинами. Скаржник, як на нововиявлені обставини, посилався на те, що спірний договір підписаний неуповноваженою особою - ОСОБА_5, який не є директором підприємства відповідача. Крім того, відповідач вказував на те, що ухвали про відкладення розгляду справи надсилались йому невчасно, а тому про наведені обставини він дізнався вже після винесення судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.14 (судді: Суховаров А.В., Васильєв О.Ю., Дубінін І.Ю.) відмовлено у задоволені заяви ТОВ "МИР ЛТД" про перегляд рішення місцевого господарського суду від 12.01.12 за нововиявленими обставинами та залишеного це рішення без змін. Господарський суд виходив з того, що зазначені обставини не є нововиявленими в розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України; вони були предметом дослідження господарського суду і враховані ним при ухваленні судового рішення у справі; та були відомі сторонам під час розгляду даної справи.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.14 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Прудніков В.В.) перевірену ухвалу місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду і ухвалу суду апеляційної інстанції та припинити провадження у справі. Скаржник не погоджується та вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про відсутність нововиявлених обставин. На його думку судами порушені приписи статей 47, 99, 112 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на те, що ОСОБА_5 не мав повноважень на підписання спірного договору поставки на час його укладення, оскільки він входив до засновників підприємства відповідача з 17.04.98 до 01.09.99; що відтиск на спірному договорі є сфальсифікованим, і це підтверджується і судовим рішенням у іншій справі.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД" 6636,32 грн. боргу за договором №12ДЖ від 15.12.08, а також 481,80 грн. інфляційних втрат, 3234,52 грн. річних, 319,54 грн. пені. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.12 ці вимоги були задоволені. Як вже зазначалося, Товариство обмеженою відповідальністю "МИР ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 12.01.12 за нововиявленими обставинами. Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, визнав, що наведені заявником у якості нововиявлених обставини не є такими у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з чим відмовив у задоволенні вказаної заяви. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України). Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин, у розумінні наведених приписів, відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Разом з цим, не можуть визнаватися нововиявленими обставин, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального права. Як вже зазначалося, скаржник, звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.12 за нововиявленими обставинами посилався на підробку відтиску печатки товариства відповідача та відсутність повноважень у ОСОБА_5 на підписання від імені відповідача спірного договору, котрий є підставою для стягнення заборгованості у цій справі. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення від 12.01.12 за нововиявленими обставинами, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені мотиви перегляду рішення у справі не можна вважати такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Господарські суди установили, що обставини, на які посилався заявник як на нововиявлені, він наводив під час розгляду справи; вони були предметом дослідження господарського суду при розгляді даного спору по суті та їм надавалася відповідна оцінка (були прийняті в якості заперечень відповідача проти позову (а.с. 91 І т.с.) і оцінені судом). Посилання скаржника на факти встановлені у іншій судовій справі №13/5005/7786/2011 також досліджувалися судами та були відхилені, оскільки ці обставини стосуються іншого договору №1412/Д від 01.10.10. Згідно з приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи, викладені в касаційній скарзі, визнаються неспроможними та спростовуються обставинами установленими судами, а відтак, правових підстав для скасування переглянутої ухвали суду апеляційної інстанції у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.