ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 922/2908/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2", м. Київ (далі - ТОВ "Аверс Плюс 2"),

на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.08.2016 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", м. Харків (далі - ТОВ "Марічка"), про забезпечення позову

зі справи № 922/2908/16

за позовом ТОВ "Марічка"

до ТОВ "Аверс Плюс 2"

про визнання права власності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Добромед", м. Харків (далі - ТОВ "Добромед"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Олег Іванович, м. Обухів Київської області (далі - Приватний нотаріус).

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Марічка" - Терещенка О.І.,

ТОВ "Аверс Плюс 2" - Кінаш Р.М.,

ТОВ "Добромед"- Кіфорук Н.І.,

Приватного нотаріуса - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2016 (суддя Прохоров С.А.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий, Гетьман Р.А. і Тихий П.В.):

- задоволено заяву ТОВ "Марічка" про забезпечення позову;

- до вирішення спору по суті у справі накладено арешт на таке нерухоме майно, яке 19.08.2016, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, набуте у власність ТОВ "Аверс Плюс 2":

нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 89-96 у літ. "А-6" загальною площею 68,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно - 1);

нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7" загальною площею 249,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Майно - 2);

- до вирішення спору по суті у справі заборонено ТОВ "Аверс Плюс 2" у будь-який спосіб відчужувати, передавати у користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) Майно-1 і Майно-2, яке 19.08.2016, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, набуте ним у власність, за будь-якими договорами та за іншими правочинами, стороною яких є ТОВ "Аверс Плюс 2";

- до вирішення спору по суті у справі заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на Майно-1 і Майно-2, яке 19.08.2016, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, набуте у власність ТОВ "Аверс Плюс 2".

- стягувачем за даною ухвалою визначено ТОВ "Марічка";

- боржником за даною ухвалою визначено ТОВ "Аверс Плюс 2";

- зазначено, що дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту її прийняття (30.08.2016) та може бути пред'явлений до виконання протягом року (до 31.08.2017).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Аверс Плюс 2" просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову з даної справи і прийняти нове рішення, яким скасувати забезпечення позову шляхом зняття арешту з Майна-1 та Майна - 2. Скаргу з посиланням на приписи статей 4, 12 Закону України "Про іпотеку", статей 312, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 27, 33, 34, 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Марічка" заперечує проти неї, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ТОВ "Добромед" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти неї, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить залишити їх без змін, а скаргу відхилити.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді порушеного позивачем питання виходили з таких обставин і висновків.

ТОВ "Марічка" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Аверс плюс 2" про припинення права власності ТОВ "Аверс Плюс2" на Майно-1 та Майно-2, права на яке зареєстровані згідно з рішеннями Приватного нотаріуса (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01) та визнання за ТОВ "Марічка" права власності на вказане майно.

ТОВ "Марічка" було подано також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Марічка" зазначає, що воно 29.10.2014 як законний власник Майна-1 і Майна -2 здійснило продаж спірного майна приватному підприємству "Ірина" (далі - ПП "Ірина"), яке, в свою чергу, перепродало його ТОВ "Добромед". На підставі вказаних правочинів було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на зазначене майно спочатку за ПП "Ірина", потім за ТОВ "Добромед". Проте всі реєстраційні дії та рішення про державну реєстрацію спірного майна за ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед" були скасовані на підставі рішення Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України. Після цього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено записи про реєстрацію права власності на спірне майном за ТОВ "Аверс Плюс 2" на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки та визначено ТОВ "Марічка" іпотекодавцем спірного майна.

Задовольняючи заяву ТОВ "Марічка" про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що між сторонами існує спір щодо правомірності дій стосовно набуття права власності на Майно-1 та Майно-2, яке є предметом позову. За даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірного майна є саме ТОВ "Аверс Плюс 2". Щодо спірного майна відсутні будь-які арешти, заборони чи інші обтяження. За таких обставин існує ризик подальшого відчуження спірного нерухомого майна. Наявний зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом спору, заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Натомість невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі його задоволення.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Спір у справі спрямований на з'ясування у судовому порядку законного власника Майна-1 і Майна-2.

Дослідження питання правомірності набуття права власності на спірне майно ТОВ "Аверс Плюс2" є предметом судового дослідження не тільки в даній справі, а й у межах розгляду справ № 820/5086/16 та №922/3007/16.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2016 у справі № 820/5086/16 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "Добромед" про скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України, яким було скасовано усі реєстраційні дії та рішення про державну реєстрацію спірного майна за ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед".

У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/3007/16 за позовом фізичних осіб-підприємців (орендаторів спірних приміщень) до ТОВ "Аверс Плюс2" та ТОВ "Добромед" про усунення перешкод у користуванні майном.

У судовому засіданні 05.10.2016 відповідачем було зазначено про передання Майна-1 та Майна-2 в іпотеку шляхом укладення відповідного правочину. З метою перевірки достовірності укладення відповідної угоди судом апеляційної інстанції було запропоновано відповідачу надати її для огляду в залі суду. Втім, жодного договору чи іншого підтвердження існування договору іпотеки та зареєстрованого у зв'язку із цим обтяження він не надав.

Згідно з інформаційною довідкою станом на 22.09.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного об'єкта нерухомості вбачається, що спірне майно як забезпечення зобов'язання за договором позики від 26.08.2016 передано в іпотеку ОСОБА_1. При цьому згідно з інформацією про основне зобов'язання розмір основного зобов'язання за договором позики від 26.08.2016 року складає 100 000 грн.

Врахувавши наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що існує обґрунтована імовірність та висока ступінь ризику укладення відповідачем низки правочинів з відчуження спірного майна, що призведе до неможливості виконання позивачем рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до приписів ГПК України:

- господарський суд за заявою, зокрема, сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (стаття 66);

- позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (частина перша статті 67).

Як зазначено в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Попередні судові інстанції із застосуванням наведених норм ГПК України, з урахуванням наведеного в названій постанові пленуму Вищого господарського суду України та встановивши, що: спір у справі спрямований на з'ясування у судовому порядку законного власника Майна-1 і Майна-2; обрані позивачем способи забезпечення до позову співвідносяться з предметом позову і, отже, існує конкретний зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову; наявні обставини, які свідчать про те, що невжиття заходів до забезпечення позову, може не лише утруднити, а й унеможливити виконання рішення господарського суду зі справи, - дійшли заснованого на законі та неспростованого доводами касаційної скарги висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальних законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 зі справи № 922/2908/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс 2" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій