ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року Справа № 11/1042

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі№ 11/1042 господарського суду Житомирської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю ""Будівельна компанія "Укрбурвод" простягнення 6 938 810,91 грн шляхом звернення на предмет іпотеки за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління № 13 "Електро" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про стягнення 26 472 887,00 грн відшкодування перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Разумов М.А., дов. № 290 від 20.07.2016

- відповідача: не з'явилися

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Додатковою ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2016 у справі № 11/1042 (суддя Лозинська І.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (у складі головуючого Розізнаної І.В., суддів Тимошенко О.М., Грязнова В.В.), відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницьке управління № 13 "Електро" сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі № 11/1042.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зазначаючи, що заява ТОВ "Хмельницьке управління № 13 "Електро" про відстрочку сплати судового збору не містить доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору у зв'язку зі складним майновим станом заявника, просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 11/1042 та відмовити у задоволені заяви про відстрочення сплати судового збору.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" звернулося до суду першої інстанції із заявою, в якій просило суд прийняти заяву товариства, як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, до провадження з первісним позовом; стягнути з ПАТ "ВТБ Банк" на користь ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" 26 472 887,19 грн та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 залучено до участі у справі ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро", як третю особу з самостійними вимогами на предмет спору; прийнято заяву ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" до спільного розгляду з первісним позовом.

Разом з тим, ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" звертаючись із заявою не сплатило судовий збір у повному розмірі, проте заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Додатковою ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.08.2016 у справі № 11/1042 ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" відстрочено сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі.

Згідно з преамбулою Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на те, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, враховуючи матеріальний стан сторони, та значний розмір судового збору за подання заяви про вступ третьої особи з самостійними вимогами, а також враховуючи положення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким встановлено гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву ТОВ "Хмельницьке управління №13 "Електро" про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне також зазначити, що господарський суд не позбавлений права, у разі несплати третьою особою з самостійними вимогами суми судового збору, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 11/1042.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.08.2016 у справі № 11/1042 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова