ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 910/6564/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 (головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Алданова С.О., Кропивна Л.В.)у справі№ 910/6564/16 Господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_4до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", 2. ОСОБА_5,третя особаВідділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві,провизнання правочину недійснимза участю представників: позивачаОСОБА_6,відповідача-1не з'явились,відповідача-2ОСОБА_7, ОСОБА_8,третьої особине з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/6564/16 позов задоволено частково: визнано недійсними договір купівлі-продажу частки учасника у статутному капіталі ТОВ "Управління Донбаспецстрой" від 10.12.2015; рішення загальних зборів учасника ТОВ "Управління Донбаспецстрой", викладені у протоколі № 7 від 10.12.2015, та додаток до протоколу № 7 від 10.12.2015; рішення загальних зборів учасника ТОВ "Управління Донбаспецстрой", викладені у протоколі № 8 від 30.12.2015, та додаток до протоколу № 8 від 30.12.2015; Статут ТОВ "Управління Донбаспецстрой", викладений у редакції від 10.12.2015; а також скасовано державну реєстрацію змін до статутних документів ТОВ "Управління Донбаспецстрой" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними наказу №217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9 та довіреності № 100 від 23.12.2015, виданої на ім'я ОСОБА_9

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/6564/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними наказу № 217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9 та довіреності № 100 від 23.12.2015, виданої на ім'я ОСОБА_9, а в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок № 7/2.1-173 від 25.02.2016 технічної експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, яким встановлено, що підпис на спірних договорі та рішеннях нанесені не позивачем, а рельєфним кліше високого друку, виготовленим із полімерного матеріалу.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів від 13.07.2010 позивач є учасником ТОВ "Управління Донбасспецстрой" з часткою 20% у статутному капіталі, інші частки у статному капіталі були розподілені між ОСОБА_10 - 71% та ОСОБА_11 -9%.

02.12.2014 були проведені загальні збори учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" про вихід ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зі складу учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" у зв'язку з проведенням антитерористичної операцій в м. Донецьк, де проживає ОСОБА_11, та зайняттям ОСОБА_10 посади на державній службі.

Рішенням загальних зборів товариства затверджений розмір нового статутного капіталу, а саме: ОСОБА_4 - 81 %, ТОВ "Управління Донбасспецстрой" - 19 %.

Позивач зазначає, що 10.12.2015 відповідачем-2 та головним бухгалтером ТОВ "Управління Донбасспецстрой" ОСОБА_9 були проведені загальні збори начебто за участю позивача, що підтверджується Протоколом № 7 та додатком до протоколу № 7 від 10.12.2015, відповідно до якого відповідач-2 вніс додатковий внесок до статутного капіталу та в зв'язку з цим відбулася зміна розподілу часток, а саме: ОСОБА_5 - 56,4 %, ОСОБА_4 - 43,6 %.

При цьому, як зазначає позивач, підставою проведення вищевказаних загальних зборів учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" був підписаний позивачем договір купівлі-продажу частки в статному капіталі ТОВ "Управління Донбасспецстрой" від 10.12.2015 у розмірі 19 %, який за твердженням позивача ним не підписувався.

Крім того 30.12.2015 були проведені загальні збори учасників ТОВ "Управління Донбасспецстрой" , що підтверджується Протоколом № 8 та додатком до Протоколу № 8 від 30.12.2015, відповідно до яких ОСОБА_4 звільнено з посади директора та призначено виконуючим обов'язки директора ТОВ "Управління Донбасспецстрой" ОСОБА_9

Позивач згідно з позовними вимогами просить визнати недійсними договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Управління Донбасспецстрой" від 10.12.2015, рішення загальних зборів від 10.12.2015, від 30.12.2015, статут в редакції від 10.12.2015, наказ №217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9, довіреність № 100 від 23.12.2015, видану на ім'я ОСОБА_9, оскільки вищезазначені документи підписані факсимільним відтворенням підпису без його відома та згоди на відтворення факсимільного підпису позивача. Також позивач просить скасувати державну реєстрацію змін до статутних документів ТОВ "Управління Донбасспецстрой" у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.12.2015.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що згідно з висновком № 7/2.1-173 від 25.02.2016 технічної експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підпис на спірних договорі та рішеннях нанесено факсимільним відтворення підпису позивача без надання його письмової згоди (дозволу, розпорядження), що є порушення норм чинного законодавства України. Щодо вимог позивача про визнання недійсними наказу № 217 від 30.12.2015 про прийняття на роботу та довіреності № 100 від 23.12.2015 місцевий суд вирішив відмовити в їх задоволені, оскільки вказані позовні вимоги не відносяться до компетенції господарського судочинства та не підлягають розгляду в господарських судах.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив з того, що підписання спірних рішень та договору неуповноваженою особою позивачем не доведено. При цьому апеляційним судом відхилено як неналежний доказ висновок технічної експертизи, оскільки позивач не мав законного права на отримання копії висновку експертизи, проведеної в кримінальному проваджені під час досудового слідства, а тому копія даного документу за відсутності оригіналу та законних підстав отримання копії викликає сумнів в її достовірності. Крім того копія, що надана позивачем до суду, посадовою особою не завірена.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними наказу № 217 від 30.12.2015 та довіреності № 100 від 23.12.2015 апеляційний суд відзначив, що вказані позовні вимоги не відносяться до компетенції господарського судочинства та не підлягають розгляду в господарських судах, а тому в цій частині провадження підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального та матеріального права з огляду на таке.

Як зазначалось вище, місцевий суд в ході розгляду справи прийняв як належний доказ у справі висновок № 7/2.1-173 від 25.02.2016 технічної експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Апеляційним судом висновок технічної експертизи як належний доказ відхилено з посилання на те, що позивач не мав законного права на отримання копії висновку експертизи, проведеної в кримінальному проваджені під час досудового слідства.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Всупереч наведеним вимогам суди жодним чином не з'ясували, чого саме стосується вищевказане кримінальне провадження, в якому проводилась експертиза, та яке відношення до нього має позивач. Адже лише після встановлення відповідних обставин можна дійти висновку про належність та допустимість (чи навпаки) відповідного доказу.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом ч. 1 ст. 32 ГПК України господарський суд на підставі доказів має встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів відзначає, що в позовній заяві позивач також зазначав про те, що під час відрядження до Польщі 07.09.2015 у нього стався інсульт, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні в Польщі, а в подальшому на стаціонарному та реабілітаційному лікуванні Першотравенської ЦРЛ Дніпропетровської обл.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказані обставини свідчить про те, що позивач не міг повідомити учасників товариства про намір часткового продажу своєї частки в статному капіталі підприємства.

У свою чергу апеляційний суд дійшов висновку, що згідно з листками непрацездатності з 21.09.1015 по 01.12.2015 позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а тому вказані обставини не можуть слугувати доказом неповідомлення про учасників товариства проведення загальних зборів.

Однак в такому разі суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 ГПК України мав би достовірно встановити, що інші учасники товариства отримали такі повідомлення, в т.ч. відповідач-2, проте судом зроблено цього не було.

Колегія суддів також відзначає, що місцевим судом в ході розгляду справи було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/4745/16 за позовом ОСОБА_10 до ТОВ "Управління Донбасспецстрой" про визнання недійсним оформленого протоколом № 5 рішення загальних зборів ТОВ "Управління Донбасспецстрой" від 02.12.2014, зобов`язання державного реєстратора скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення змін до статуту ТОВ "Управління Донбасспецстрой", здійснений 10.12.2014 на підставі оформленого протоколом № 5 рішення загальних зборів від 02.12.2014.

Проте суд апеляційної інстанції як одну з підстав для відмови в позові визначив обставини, встановлені як раз у рішенні Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/4745/16, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016, яким позов задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Управління Донбасспецстрой", що були викладені у протоколі № 5 від 02.12.2014.

При цьому колегія суддів відзначає, що рішення у справі № 910/4745/16 прийняте 02.06.2016, а рішення в даній справі - 30.06.2016.

Як вбачається з постанови апеляційного суду в даній справі № 910/6564/16, у справі № 910/4745/16 предметом спору були рішення загальних зборів ТОВ "Управління Донбасспецстрой" від 02.12.2014, за якими ОСОБА_4 став власником частки в ТОВ "Управління Донбасспецстрой" в розмірі 81 %. Тобто, оспорювалось отримання ОСОБА_12 такої частки, що (за результатом вирішення спору у справі №910/4745/16) впливає на подальші правомочності позивача, що випливають з цієї частки (зокрема, щодо управління ТОВ "Управління Донбасспецстрой", розпорядження часткою у ньому, скликання зборів тощо).

Отже, обставини, встановлені у справі № 910/4745/16 (рішення в якій прийнято раніше, ніж у даній справі) мають істотне значення для справи № 910/6564/16 і повинні бути проаналізовані в сукупності з обставинами, які визначені як підстави позову та заперечень на нього в даній справі з урахуванням предмету спору і предмету позову в ній.

Таким чином суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 у справі № 910/6564/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.Р. Шевчук