Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №908/451/14 Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №908/4...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 908/451/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Владимиренко С.В.,

Барицької Т.Л.,

Козир Т.П.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Преображенське"

на постанову Донецького апеляційного господарського

суду від 04.07.2016 року

у справі № 908/451/14 господарського суду

Запорізької області

за позовом Прокурора Шевченківського району

м. Києва в інтересах держави в особі

органу, уповноваженого державою

здійснювати функції у спірних відносинах,

- Аграрного фонду

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Преображенське"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнесбанк"

про стягнення суми неповернутого авансу

за участю представників:

позивача - Легка М.В., дов. №580 від 14.06.2016р.;

відповідача - Васильченко О.І., дов. №635 від 30.12.2015р.;

третьої особи - не з'явились;

прокурора - Савицька О.В., посв. №041103 від 04.02.2016р.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Аграрного фонду звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" про стягнення авансу у розмірі 7 229 493,72 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.04.2014 р. у справі №908/451/14 (суддя Кагітіна Л.П.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016р. (головуючий суддя: Чернота Л.Ф., судді: Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 18.04.2014р. у справі №908/451/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" на користь Аграрного фонду суму авансового платежу у розмірі 7 229 493,72 грн. та судовий збір в сумі 73 080 грн.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Преображенське" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 13.04.2012 року між Аграрним фондом (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Преображенське" (продавцем) укладено форвардний біржовий контракт № 355, згідно якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність пшеницю 2 класу на загальну суму 19 090 000 грн. з ПДВ, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (товар), а покупець,в свою чергу, - прийняти товар та оплатити її вартість в строк до 01.11.2012 року.

Відповідно до пунктів 5, 10.3. контракту покупець зобов'язався перерахувати аванс на рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту протягом трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-х робочих днів після поставки товару і надання переліку документів, передбаченого договором. Строк дії контракту - з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і до 01.12.2012 року.

На виконання умов вказаного контракту позивачем 24.04.2012 року перераховано відповідачу аванс в сумі 9 545 000 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується платіжними дорученнями № 379 від 24.04.2012року, № 380 від 24.04.2012 року, № 381 від 24.04.2012 року, № 382 від 24.04.2012 року.

Проте, відповідачем здійснено поставку товару позивачу лише на суму 2315506,28 грн., про що свідчить акт приймання-передачі від 01.11.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю, дотримуючись умов пункту 6.5. контракту, повідомляло Аграрний фонд про неможливість виконати свої зобов'язання за контрактом у повному обсязі (листи вих. № 374 від 18.06.2012 року та вих. №521 від 30.08.2012 року).

При цьому, в пунктах 8.1., 8.4. контракту сторони домовились, що звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з їх вини та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому разі термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір. Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Відповідачем були надані висновки Торгово-промислової палати України №622/05-4 від 29.03.2013 р., № 1380/05-4 від 03.07.2012р.; №1387/05-4 від 03.07.2012р.; №1493/05-4 від 11.07.2012 р., в яких зазначено, що несприятливі погодні умови, які спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Преображенське" станом на 25.05.2012р., на 08.06.2012 р., на 04.07.2012 р., на 10.07.2012 р. та на 24.07.2012 р. є форс-мажорними обставинами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару в обумовленому договором обсязі, внаслідок чого позивач скориставшись своїм правом, визначеним у ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" про стягнення авансового платежу у сумі 7 229 493,72 грн.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд вказав на відсутність підстав для задоволення позову Аграрного фонду, заявленого на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, вважаючи, що правильним обгрунтуванням таких позовних вимог є приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, тобто позивачем невірно вказано підставу позову.

Тоді як, відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, місцевий господарський суд, проаналізувавши норми статті 1212 Цивільного кодексу України, вказав, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти, як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Разом з тим, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція обґрунтовано вказала на помилковість висновків місцевого господарського суду щодо застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого товару породжує у нього обов'язок по поверненню сплаченого позивачем авансу в силу частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки законом не визначено форми пред'явлення вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, зокрема, як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом звернення до суду.

Враховуючи встановлений апеляційним господарським судом факт порушення відповідачем зобов'язань з передачі товару на спірну суму попередньої оплати, здійсненої саме на виконання договору, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення заявленого розміру авансу відповідно до положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

При цьому, слід звернути увагу, що позовні вимоги заявлені саме в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України і матеріали справи не містять будь-яких заяв про зміну підстав позову, а тому, відповідно, апеляційний господарський суд задовольняючи позов з підстав, що заявлялись позивачем, вірно мотивував тим, що вказані вимоги позивача відповідають положенням частини 2 статті 693 цього ж Кодексу.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків Донецького апеляційного господарського суду, здійснених в оскаржуваній постанові, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року у справі № 908/451/14 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. ВладимиренкоСуддіТ.Л. Барицька Т.П. Козир

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст