ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Справа № 917/2464/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. (судді: Лакіза В.В., Білоусова Я.О., Шутенко І.А.)у справі№917/2464/15 господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтаір-Груп"доПриватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" в особі філії Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" - "Багатогалузеве підприємство комунального господарства"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"простягнення 610 043 грн. 77 коп. за участю представників: від позивача не з'явилисьвід відповідача не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаБаранова В.І., довіреність №82 від 10.12.2015 р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтаір-Груп" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" в особі філії Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" - "Багатогалузеве підприємство комунального господарства", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення заборгованості за поставлений у серпні-вересні 2015 року газ, що виникла у зв'язку з перерахунком обсягу такого газу на підставі п.п. 3.12.2, 3.12.3, 3.12.4 Правил користування газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, №1181 від 13.09.2012 р., чинних на момент виникнення спірних правовідносин. Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 р. у справі №917/2464/15, з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтаір-Груп" про збільшення розміру позовних вимог, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 307 грн. 15 коп. пені, 89 грн. 12 коп. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Дане рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" не вірно визначено період, за який мав бути здійснений перерахунок обсягів спожитого відповідачем газу, та порядок такого перерахунку, з огляду на що, відповідач повністю розплатився за поставлений газ, однак, із незначним простроченням оплати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. рішення господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 р. у справі скасовано частково. Прийнято нове рішення, резолютивну частину якого викладено в наступній редакції: позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 682 101 грн. 91 коп., з яких: 532 557 грн. 89 коп. основного боргу, 94 985 грн. 59 коп. пені, 26 627 грн. 89 коп. 5% штрафу, 21 563 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 6 366 грн. 58 коп. 3 % річних.

Апеляційний господарський суд, зокрема, встановив, що Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" здійснено перерахунок спожитого позивачем газу у відповідності до Правил користування газом для юридичних осіб. У зв'язку з цим, господарський суд апеляційної інстанції визнав доведеними підстави для стягнення з відповідача відповідної заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права та надання неправильної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Костенко Т.Ф. (доповідач у справі), судді: Божок В.С., Мачульський Г.М., касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 17.08.2016 р.

У зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф. на лікарняному, 17.08.2016 р. судове засідання у справі №917/2464/15 не відбулося.

З цієї ж причини Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/3423 від 18.08.2016 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/2464/15, за результатами якого справу було передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Селіваненко В.П. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.08.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Селіваненко В.П. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 05.09.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/3707 від 05.09.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Палія В.В. на лікарняному, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №917/2464/15, за результатами якого справу було передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Селіваненко В.П. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.09.2016 р.).

До початку судового розгляду представник третьої особи скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В судове засідання 05.09.2016 р. з'явився представник третьої особи.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.

При цьому, представники позивача та відповідача подали клопотання про відкладення розгляду справи №917/2464/15, обґрунтовані неможливістю бути присутніми в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Керуючись наведеним та враховуючи зміст заявлених сторонами клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні поданих ними клопотань.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №917/2464/15 є правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем в процесі виконання договору про купівлю-продаж природного газу №06/07/2015-1 від 01.07.2015 р.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і сплатити на умовах цього договору природний газ. Покупець є кінцевим споживачем газу.

Відповідно до п. 1.4 договору фактична кількість проданого газу по цьому договору визначається згідно щомісячних актів приймання-передачі газу між продавцем та покупцем, складених у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства та цим договором. Обсяги споживання на наступний місяць підтверджується письмовим повідомленням у формі заявки, яка подається на пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Згідно з п. 2.3 договору акт прийому-передачі газу, що вказаний в п. 3.2 даного договору є підставою для остаточних розрахунків між покупцем та продавцем в разі необхідності їх коригування.

Передачу поставленого покупцю газу за звітний місяць сторони оформлюють актом прийому-передачі газу з зазначенням фактично переданого об'єму, що є підставою для коригування розрахунків (п. 3.2 договору).

За умовами п. 8.1 договору купівлі-продажу природного газу, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2015 року з можливою пролонгацією, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Поряд з наведем, попередніми судовими інстанціями встановлено, що керуючись Правилами користування газом для юридичних осіб 20.08.2015 р. уповноважені представники Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" провели контрольний огляд вузла обліку природного газу, який належить відповідачу.

За результатами огляду, складено акт №20.08МШ та прийнято рішення про проведення позачергової повірки ЗВТ.

У зв'язку з цим, 27.08.2015 р. о 08 год. 20 хв. було розпломбовано вузол обліку газу та 27.08.2015 р. о 16 год. 00 хв. на зазначеному газоспоживчому приладі було опломбовано інший лічильник, який використовується для внутрішнього поагрегатного обліку.

При цьому, в результаті проведеної повірки лічильник відповідача визнано непридатним до застосування.

Надалі, а саме: 07.09.2015 р., представником Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" було обстежено та опломбовано вузол обліку газу, про що складено відповідний акт №40П.

Вказані обставини стали підставою для здійснення постачальником перерахунку об'єму поставленого у серпні-вересні 2015 року природного газу, з урахуванням проектної номінальної потужності неопломбованого газового обладнання та кількості годин його роботи, а також направлення споживачу актів приймання-передачі природного газу за серпень 2015 року від 31.08.2015 р. та вересень 2015 року від 02.10.2015 р. на загальний обсяг газу 233162,00 м3. Однак, споживач із таким перерахунком не погодився та зазначені акти приймання-передачі не підписав.

Таким чином, за твердженнями позивача, відповідач лише частково оплатив поставлений йому у серпні-вересні 2015 року природний газ, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 532 557 грн. 89 коп. та обов'язок сплатити пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Так, за приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При цьому, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час судового розгляду справи №917/2464/15 відповідач заперечив проти вимог позивача та вказав, що у серпні 2015 року ним було спожито природний газ обсягом 81,330 тис. куб. м. загальною вартістю 575 686 грн. 60 коп. Вказана сума сплачена відповідачем позивачу 04.09.2015 р. В свою чергу, спожитий у вересні 2015 року природний газ, за твердженнями відповідача, ним було повністю оплачено 08.10.2015 р., а саме перераховано позивачу 542 170 грн. 35 коп.

З наведеного вбачається, що спір у справі №917/2464/15 виник у зв'язку із незгодою відповідача з проведеним позивачем перерахунком обсягів спожитого газу.

Згідно з пунктом 3.12.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб перерахунки обсягів споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів-коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу;

- пропущення строків повірки ЗВТ.

Одночасно, за приписами п.п. 3.12.3 п. 13.12 вказаних правил, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Крім того, в п.п. 3.12.4. п. 3.12 Правил користування природним газом для юридичних осіб закріплено, що у випадку якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Керуючись наведеним та враховуючи наявний в матеріалах справи лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №12504/16/61-15 від 18.11.2015 р., місцевий господарський суд визначив, що у даному випадку перерахунок обсягу споживання природного газу на об'єкті відповідача, необхідно було проводити за період відсутності ЗВТ на об'єкті, а саме: з 08 год. 20 хв. до 16 год. 00 хв. 27.08.2015 р.

Зважаючи на це, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача відсутня заборгованість за поставлений природний газ та, з огляду на прострочення оплати спожитого у вересні 2015 року газу на два дні, стягнув з відповідача на користь позивача 1 307 грн. 15 коп. пені та 89 грн. 12 коп. 3% річних.

Однак, апеляційний господарський суд з позицією місцевого господарського суду щодо періоду та порядку перерахунку спожитого відповідачем газу не погодився та визнав доведеними позовні вимоги про стягнення 532 557 грн. 89 коп. основного боргу, 94 985 грн. 59 коп. пені, 26 627 грн. 89 коп. 5% штрафу, 21 563 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 6 366 грн. 58 коп. 3 % річних.

На підставі приписів ст.ст. 33, 34, 43, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України здійснила перевірку повноти та всебічності встановлення господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин даної справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийшла до висновку про законність рішення місцевого господарського суду та необґрунтованість і безпідставність правової позиції господарського суду апеляційної інстанції.

Так, згідно з п. 3.12.11. Правил за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих правил.

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у п.п. 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору.

У разі виникнення спірних питань щодо змісту акта під час його підписання сторона, яка перевіряється, має право підписати акт із зауваженнями.

У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписання акта акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписання.

Як досліджено господарськими судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи наявні акти про розпломбування вузла обліку газу 27.08.2015 р. о 08 год. 20 хв. та про опломбування іншого лічильнику на зазначеному газоспоживчому приладі 27.08.2015 р. о 16 год. 00 хв. Інших актів (зокрема, акта про порушення Правил користування) позивачем судам не надавалось.

З огляду на це, вірним є висновок місцевого господарського суду про доведеність факту наявності підстав для перерахунку спожитого відповідачем газу саме в період з 08 год. 20 хв. по 16 год. 00 хв. 27.08.2015 р.

Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені в касаційній скарзі, є обґрунтованими, а також такими, що підтверджуються наявними матеріалами справи та відповідають діючим правовим приписам. За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

За приписами ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, що закріплено в ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України, приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням чинних правових норм.

В свою чергу, рішення господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 р. винесено при повному та всебічному з'ясуванні всіх обставин справи, з наданням таким обставинам правильної юридичної оцінки. З огляду на це, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни або скасування даного рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 р. у справі №917/2464/15 скасувати.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 р. у справі №917/2464/15 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтаір-Груп" (01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11, оф. 7, код ЄДРПОУ 39051104) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 112, код ЄДРПОУ 02649437) 12 277 грн. 81 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Полтавської області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Л.В. Ковтонюк

В.П. Селіваненко