ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року Справа № 902/671/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішеннягосподарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. (суддя Тварковський А.А.) та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. (судді: Тимошенко О.В., Коломис В.В., Розізнана І.В.) у справі№902/671/13 господарського суду Вінницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до1.Приватного підприємства "Нива - В.Ш." 2.Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:ОСОБА_2провизнання недійсними прилюдних торгів проведених торговельною організацією Приватним підприємством "Нива - В.Ш." в особі Філії 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №145, загальною площею 82,2 кв.м., розташованої за адресою по вулиці Зодчих в будинку №40 в місті Вінниці, що оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за №0213026-1 від 12.04.2013 р.за участю представників: від позивача Боровський М.Є., довіреність №02-36/3072 від 24.10.2014 р.від відповідача 1не з'явились від відповідача 2не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, довіреність №548 від 30.03.3015 р. ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_1, вид. 13.08.2016 р. 1-й МВ у м. Вінниці УДМС України у Вінницькій областівід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_6, договір про надання правової допомоги б/н від 01.04.2016 р. ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2, вид. 21.02.2002 р. Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. у справі №902/671/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р., задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі Філії 02 Приватного підприємства Нива - В.Ш.", Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2. Визнано недійсними результати прилюдних торгів від 12.03.2013 р. з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 що оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за №0213026-1 від 12.04.2013 р. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказані судові рішення, зокрема, обґрунтовані доведеністю факту несвоєчасного внесення єдиним учасником торгів гарантійного внеску, що за висновком попередніх судових інстанцій свідчить про порушення процедури проведення торгів та є підставою для визнання їх недійсними.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р., рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. та припинити провадження у справі.

В своїй касаційній скарзі заявник, зокрема, посилається на наступні порушення, допущені, на його думку, господарськими судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи 902/671/13:

- безпідставна відмова в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір про визнання недійсними прилюдних торгів, покупцем на яких стала фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, непідвідомчий господарському суду;

- необґрунтована заміна відповідача 1 його правонаступником, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що Приватне підприємство "Нива - В.Ш." є правонаступником Філії 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш.";

- не повне дослідження фактичних обставин справи, зокрема, не надання правової оцінки факту припинення Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", у зв'язку із визнанням підприємства банкрутом;

- не вірне застосування норм матеріального права, що регулюють порядок повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

За протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2016 р. справу №902/671/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/3435 від 18.08.2016 р., у зв'язку з відпусткою суддів Карабаня В.Я. та Ковтонюк Л.В., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої у справі №902/671/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Селіваненко В.П. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2016 р., колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Палій В.В., Селіваненко В.П., касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 05.09.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/3708 від 05.09.2016 р., у зв'язку перебуванням судді Палія В.В. на лікарняному, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої у справі №902/671/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Селіваненко В.П. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.09.2016 р.).

До початку судового розгляду представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача скористались правом, наданим їм ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подали відзиви на касаційну скаргу.

В судове засідання 05.09.2016 р. з'явились представники позивача та третіх осіб, а також треті особи особисто.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідачів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів в судовому засіданні заявив відвід судді Ємельянову А.С. Дана заява була розглянута судовою колегію та відхилена з підстав її необґрунтованості, про що винесено відповідну ухвалу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та її представник в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в касаційній скарзі, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у даній судовій справі є вимога про визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 12.03.2013 р. з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 що оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за №0213026-1 від 12.04.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій відповідно до приписів ст. 87 Закону України "Про нотаріат" позивачеві було видано виконавчий напис на звернення стягнення на вищевказану квартиру, як на предмет іпотеки для задоволення за рахунок коштів від реалізації вказаної квартири вимог позивача в загальній сумі 101 016,13 доларів США та 4 887 грн. 93 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33099162 від 19.06.2012 р.

В межах даного виконавчого провадження 05.02.2013 р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції подано заявку №2618/07-31/10 ДВ-10-Л на реалізацію арештованого майна, що є предметом іпотеки за ціною згідно експертного звіту №20270/12 від 23.10.2012 р.

З метою реалізації відповідного майна, 21.02.2013 р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Філією 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", яка діє від імені та в інтересах Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", укладено договір №0213026 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за яким для реалізації на прилюдних торгах передавалася квартира АДРЕСА_1 зі стартовою (початковою) ціною 321 000 грн. 00 коп.

Надалі, було оголошено про проведення 15.03.2013 р. прилюдних торгів. Однак, дані торги не відбулися, у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

Таким чином, заступником начальника Ленінського відділу ДВС на підставі ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" проведено переоцінку арештованого майна, що є предметом іпотеки, на 25% та визначено його нову стартову ціну.

За таких обставин, 12.04.2013 р. відбулися прилюдні торги з реалізації арештованого майна, предмета іпотеки, за участю одного учасника - ОСОБА_2, який і придбав відповідне майно. Вказане оформлено протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за №0213026-1 від 12.04.2013 р.

Однак, позивач вважає проведені 12.04.2013 р. прилюдні торги недійсними. Вказане стало підставою для його звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Аналізуючи доводи, наведені позивачем в обґрунтування своїх вимог, господарські суди попередніх інстанцій дослідили, правила проведення прилюдних торгів визначені в Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 р., чинному на момент проведення оспорюваних прилюдних торгів.

За змістом даного Тимчасового положення прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2). Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу та така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, що зазначено в ч. 1 ст. 215 цього ж кодексу.

Таким чином, оскільки, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Наведена правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного суду України, викладеними в його постанові від 26.08.2014 р. у справі №914/2964/2014.

Керуючись зазначеним, при вирішенні спору у справі №902/671/13. господарські суди попередніх інстанцій перевірили процедуру підготовки та проведення оспорюваних торгів, зокрема, опублікування інформаційного повідомлення про реалізацію нерухомого майна, його змістовного наповнення, строків опублікування, поширення у необхідній кількості засобів масової інформації, направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, дотримання строків направлення, визначення стартової ціни реалізації майна, а також дотримання правил уцінки майна, в результаті чого прийшли до висновку, що торгівельною організацією повністю дотримано вимоги Тимчасового положення та Закону України "Про іпотеку".

Проте, одночасно з наведеним, місцевим та апеляційним господарськими судами було встановлено, що згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 за 12.04.2013 р. із зазначенням дати та часу проведення документів та копії заяви на переказ готівки та випискою із системи інтернет-банкінгу "IBSUA" про прийняття платіжного доручення №18 від 12.04.2013 р. на суму 12 037 грн. 50 коп. із зазначенням дати та часу прийняття документу, ОСОБА_2 сплатив кошти з призначенням платежу "гарантійний внесок згідно Дог №0213026 від 21.02.2013 за Лот №1 Кв АДРЕСА_2 об 11 год. 55 хв., на що отримав відповідне платіжне доручення №18. При цьому, грошові кошти ОСОБА_2 вносив в касу банку і, згідно з його заявою, дані кошти об 11 год. 42 хв. були перераховані на його безготівковий рахунок, а згодом (об 11 год. 55 хв.) банком клієнта була проведена операція з перерахунку гарантійного внеску на рахунок торгівельної організації.

Поряд з цим, керуючись п.п. 2.4, 3.6, 3.12 Тимчасового положення, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що кінцевим терміном реєстрації і сплати гарантійного внеску є до 10 год. 00 хв. 12.04.2013 р., а відтак ОСОБА_2 не набув і не міг набути статусу учасника прилюдних торгів, не міг бути зареєстрованим, та не міг на правових підставах придбати реалізоване на них майно.

Відтак, за висновками попередніх судових інстанцій вказане порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання торгів недійсними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеним висновком місцевого та апеляційного господарських судів та вважає прийняті ними рішення про визнання оспорюваних прилюдних торгів недійсними законними та обґрунтованими.

Разом з цим, стосовно доводів, викладених в касаційній скарзі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів судова колегія господарського суду касаційної інстанції вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Тобто, з огляду на зміст наведеної правової норми, філією не можуть здійснювати функцій, які виходяться за межі право- та дієздатності самої юридичної особи.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно визначено що, у зв'язку з ліквідацією Філії 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", відповідачем 1 у справі є безпосередньо Приватне підприємство "Нива - В.Ш.", а не Приватне підприємство "Нива - В.Ш." в особі Філії 02 Приватного підприємства "Нива - В.Ш.".

При цьому, процесуального правонаступництва у даному випадку не відбулося, оскільки позов у справі №902/671/13 заявлявся саме до Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", хоча й в особі його відокремленого підрозділу, який не є юридичною особою.

Отже, твердження заявника касаційної скарги з цього приводу є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного процесуального права.

Одночасно з цим, безпідставними є і посилання скаржника на ту обставину, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Приватне підприємство "Нива - В.Ш." є припиненим за рішенням суду про визнання його банкрутом від 22.12.2015 р.

Так, на момент винесення рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. відомості про припинення відповідача 1 були відсутні.

Ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття судового рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана правова позиція, зокрема, викладена в п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 р.

З огляду на це, місцевим господарським судом правомірно прийнято рішення як стосовно відповідача 1, так і відповідача 2, тому у апеляційного господарського суду не було підстав для зміни чи скасування судового акту господарського суду першої інстанції та припинення провадження у справі, у зв'язку з припиненням Приватного підприємства "Нива - В.Ш.".

Крім того, безпідставними є і доводи скаржника про непідвідомчість даного спору господарському суду, зважаючи на відсутність у нього статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Заявник за своїм процесуальним статусом є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, що повністю узгоджується з нормами чинного процесуального права та додатково роз'яснено в абз. 9 п.п. 3.2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 17.10.2012 р.).

Інші доводи викладені в касаційній скарзі, зокрема, щодо неправомірності бездіяльності відповідача 2 та не повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, вже були предметом дослідження господарських судів попередніх інстанцій та правомірно відхилені ними. Крім того, такі твердження стосуються виключно переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції, встановлених в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для вирішення спору по суті та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові акти не підлягають зміні чи скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з скаржника підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 р. у справі №902/671/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді Л.В. Ковтонюк

В.П. Селіваненко