Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 28/5005/428/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"третя особа-1: без самостійних позовних вимог на боці відповідачавідкрите акціонерне товариство "Дніпропетровська паперова фабрика"третя особи -2 без самостійних позовних вимог на боці відповідача фізична особа ОСОБА_4 третя особа-3: без самостійних позовних вимог на боці відповідача комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"третя особа-4 без самостійних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський комп'ютерний центр"третя особа-5 без самостійних позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Артіма"провизнання договору укладеним за участю представників сторін:

позивача: Олейник О.М. (представник за дов. від 20.12.2013 № 694),

відповідача: не з'явився,

третьої особи -1-5: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з вимогою про визнання укладеним договору №ПР/ДР-1-11__НЮ від 09.09.2011 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на залізничну під'їзну колію при станції Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці" між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на умовах, визначених позивачем в наданому ним проекті даного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" є єдиним власником під'їзної колії та відповідач зобов'язаний укласти з ним договір на експлуатації цієї колії з посиланням на норми Правил користування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ №457 від 06.04.1998, ст. 181 ГК України, ст.ст. 321, 649 ЦК України та докази наявні в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 у справі №28/5005/428/2012 позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 у справі №28/5005/428/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вказана постанова мотивована тим, що озивачем не надано належних доказів на підтвердження права власності на спірні під'їзні залізничні колії.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 41 Конституції України, ч.1, 2 ст. 321, ч.2 ст. 328, 329, 346 ЦК України, ч.2 ст. 67 Статуту залізниць України, п.1.5., 3.1. Правил користування залізничних під'їзних колій №644 від 21.11.2000, ст. 33, 34, 43 ГПК України. Зокрема, скаржник наводить докази належності йому на праві власності спірної під'їзної залізничної колії, а також зазначає, що внесення змін до законодавства щодо реєстрації правова власності на нерухомість не впливає на його право власності на залізничні під'їзні колії з посиланням на ст.ст. 328, 329, 346 ЦК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Згідно ст. 12 ГПК України та ст. 181, 187 ГК України, господарський суд розглядає справи саме у спорах, які виникають, зокрема, при укладанні господарських договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2006 між ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (як власником колії), правонаступником якого є ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема", та ДП "Придніпровська залізниця" (залізниця) було укладено договір №Пр/ДН-1-06/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема".

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 вказаного договору, згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, що належить позивачу і примикає до продовження колії № 14а ст Нижньодніпровськ стрілкою №9, і яка обслуговується власним локомотивом. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 4390 м.

Договір укладається з 01 жовтня 2006р. по 30 вересня 2011р. включно (п. 22 договору).

У зв'язку з закінчення строку дії договору, 30.06.2011 Головою правління АТ "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" на адресу відповідача направлено звернення про укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" терміном на 5 років.

З метою підготовки проекту договору, відповідачем листом №87-152 від 05.07.2014 повідомлено про необхідність надання документів, які підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію.

Листами від 20.07.2011, 27.07.2011, 04.08.2011 головою правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" на адресу відповідача було направлено витребувані відповідачем документи, що стосуються укладання спірного договору, однак договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії так і не було підписано відповідачем, в зв'язку з чим ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" звернулося з даним позовом про визнання договору укладеним.

Відповідно ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012 у справі №40/5005/16127/2011 за позовом ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" до ДП "Придніпровська залізниця", ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про визнання недійсним договору №Пр/Дн-1-11-1537\НЮдч від 10.10.2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012, були встановлені наступні обставини.

Згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 31.03.1994 № 493, який був виданий на підставі Указу Президента "Про корпоратизацію підприємств" та "Положення про порядок корпоратизації", на базі Дніпропетровського заводу важкого паперового машинобудування імені Артема створено ВАТ "Дніпропетровський завод важкого паперового машинобудування імені Артема" ("Дніпроважпапірмаш").

Згідно з Переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, що був затверджений 21.12.2000 в.о. Голови Державного комітету промислової політики України, у власність ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема були передані внутрішньозаводські залізничні колії зі стрілочними переводами, переїздом та колійними знаками довжиною 4500 м, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98 (інвентарні номери 00222, 00223, 00226, 00227, 00228, 00242). Тобто відповідно до даного Переліку позивачу було передано лише внутрішньозаводські залізничні колії.

27.01.2009 листом №48 ВАТ "Дніпротяжбуммаш" ім. Артема звернулось до Міністерства промислової політики з проханням внести зміни та доповнення до переліку переданого їм нерухомого майна, на що 12.02.2009 отримали запитані зміни з зазначенням зовнішньої заводської під'їзної залізничної колії довжиною 1216 м з датою вводу в експлуатацію 1945 рік. Але листом №5/2-2-168 від 08.06.2011 Міністерство промислової політики скасувало зміни та доповнення внесені до переліку нерухомого майна ВАТ "Дніпротяжбуммаш" ім. Артема 12.02.2009, підтвердило інформацію викладену у листі №10/5-2-239 від 18.02.09р., згідно з яким позивачу було передано лише внутрішньозаводські залізничні колії довжиною 4500 м.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 660/5 від 14.04.09р. право власності на під'їзні колії, як об'єкт нерухомого майна підлягають державній реєстрації.

Згідно з п. 1.4. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за N157/6445, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно п.1.2. Положення - державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.3. Положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У Розділі 4 пункту 1.5. Положення вказується на необхідність державній реєстрації споруд (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельних поліпшень, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до п. 8.1. Положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ у справі №2-3433 від 10.04.09р. за громадянкою ОСОБА_4 визнано право власності на нерухоме майно у тому числі на залізничну колію №1 довжиною 1544 м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання рішення суду від 21.05.2009 Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_4.

12.08.2010 на нерухомість вказану у рішенні суду, у тому числі на залізничну колію №1 довжиною 1544 м, складено технічний паспорт, за яким підтверджується примикання залізничної колії №1 до стикового з'єднання ділянки колії 1-ДП ст. Нижньодніпровськ.

Отже судом апеляційної інстанції встановлено, що громадянкою ОСОБА_4 було належним чином оформлене право власності на залізничну колію №1 довжиною 1544 м примиканням до станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці.

Судом також встановлено, що згідно наданої ліквідатором ТОВ "Дніпропетровський комп'ютерний центр" Шевцовим Є.В. копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, в тому числі під'їзну залізничну колію №1 довжиною 1544 м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, таке право власності зареєстровано 12.07.2011 за ТОВ "Дніпропетровський комп'ютерний центр".

Згідно з вимогами п. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.

Відповідно до п.2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096, визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано належних доказів наявності у нього зареєстрованого у встановленому порядку права власності на спірні під'їзні залізничні колії, - висновок суду попередньої інстанції про відмову в позові колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає постанову такою, що відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014р. у справі № 28/5005/428/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало