ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 916/989/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКорнілової Ж.О. (доповідач), суддів:Ємельянова А.С., Грека Б.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одесина постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016У справі№ 916/989/16 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Одесагаз" ДоКвартирно-експлуатаційного відділу м. ОдесиПростягнення 40139, 09 грн.,у судове засідання:

Від позивача:не з'явились, Від відповідача:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення основного боргу 35756,72 грн., 3% річних 253,90 грн., пені 3713,89 грн., інфляційних нарахувань 414,58 грн. та сплаченого судового збору 1378 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2016 позов задоволено частково. Стягнуто із КЕВ м. Одеси на користь ПАТ "ОДЕСАГАЗ" 35756,72 грн. основного боргу та 1227,55 грн. витрат з оплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Судове рішення щодо стягнення основного боргу мотивоване умовами п.п. 6.1-6.4 договору, яким передбачено порядок розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу, факту надання послуг, що підтверджується відповідними актами, а також приписами ст.ст.509, 526, 628 ЦК України та ст.ст.175, 193 ГК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2016 у справі № 916/989/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 916/989/16 Господарського суду Одеської області, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ПАТ "ОДЕСАГАЗ" (оператор ГРМ) та КЕВ м.Одеси (споживач) укладено договір розподілу природного газу № 008409, який є публічним типовим договором, і за умовами договору регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови вказаного договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015р.

Вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2 ст. 1 гл. VI Кодексу газорозподільчих систем доступ споживачів до ГРМ для споживання на підставі договору розподілу природного газу за формою Типового договору затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498.

Відповідно до п. 3 ст. 3 гл.VI договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 ст. 3 гл.VI вказаного Кодексу договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ.

Відповідно до п. 7 ст. 3 гл. VI фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Судами встановлено, що КЕВ м. Одеси 29.12.2015 оформлено заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), тому суди дійшли до правильного висновку, що договір № 008409 вважається укладеним з 29.12.2015.

Відповідно до п. 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені за договором.

Протягом січня 2016 року ПАТ "ОДЕСАГАЗ" здійснено транспортування природного газу, а КЕВ м. Одеси прийнято природний газ на загальну суму 19685,06 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі природного газу від 31.01.2016, які підписані уповноваженими представниками сторін.

За лютий 2016 року ПАТ "ОДЕСАГАЗ" здійснено транспортування природного газу, а КЕВ м. Одеси прийнято природного газу на загальну суму 10314,41 грн, що підтверджується актами прийняття-передачі природного газу від 29.02.2016, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Протягом березня 2016 року ПАТ "ОДЕСАГАЗ" здійснено транспортування природного газу, а КЕВ м. Одеси прийнято природного газу на загальну суму 5757,25 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі природного газу від 31.03.2016, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6 ст. 6 гл. VI Кодексу газорозподільчих систем надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Судами встановлено, що факт надання вказаних послуг підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4 ст. 5 гл.VI Кодексу передбачено, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.

Судами встановлено, що докази надання такої заяви оператору ГРМ у матеріалах справи відсутні, договір про надання аналогічних послуг у період з 01.01.2016 по 01.04.2016 іншою особою КЕВ м. Одеси не надано.

Таким чином суди дійшли до правильного висновку, що КЕВ м.Одеси не доведено отримання послуг з транспортування (розподілу) природного газу від НАК "Нафтогаз України" у вказаний період.

Відповідно до п. 4 ст. 3 гл. VI Кодексу на письмову вимогу споживача оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.

Судами встановлено, що письмову форму договору № 008409 підписано та видано КЕВ м. Одеси 01.04.2016, про що зазначено в договорі, відповідно до вимог Кодексу розподільчих систем.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільчих систем.

Відповідно до п. 6.2 договору тариф, встановлений пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п. 6.3 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно 6.4. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Відповідно п. 6.5. договору, у разі виникнення у споживача заборгованості за договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіку погашення заборгованості оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіку погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором.

У разі відсутності графіку погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів оператор ГРМ має право у порядку, визначеному договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

КЕВ м. Одеси не подано доказів сплати вартості отриманих послуг, тому суди дійшли до правильного висновку, що позовні вимоги ПАТ "Одесагаз" про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судами встановлено, що ПАТ "Одесагаз" не надано доказів, що свідчать про прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за надані послуги у січні-березні 2016 року відповідно до умов договору № 008409, тому суди дійшли до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 253,90 грн. 3% річних, 3713,89 грн. пені, передбаченої пунктом 8.2 договору; 414,58 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси не підлягає задоволенню, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 916/989/16 Господарського суду Одеської області - залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 916/989/16 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий-суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Ємельянов А.С. Грек Б.М.