ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року Справа № 922/3271/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіХодаківська І.П., Корсак В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лис"на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 рокуу справі№ 922/3271/14Господарського судуХарківської областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Лис"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1. Управління Держземагенства у м. Харкові, 2. Департаменту земельних відносин Харківської міської ради 3. Управління Держгеокадастру у м. Харківпровнесення змін до договору оренди земліта за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лис"доХарківської міської радипро тлумачення умов договору оренди землів засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідача:Попов Д.В. (директор), Балабай С.М., дов. від 16.05.16

- треті особи: 1.Управління Держземагенства: 2.Департаменту земельних відносин: 3.Управління Держгеокадастру:не з'явився не з'явився не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИС" про внесення змін до договору оренди землі від 264.01.2006р. №140667100010, шляхом визнання договору про зміну до вказаного договору оренди землі укладеним в редакції, що наведена позивачем у позовній заяві, а також стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2016р. прийнято зустрічну позовну заяву відповідача до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2016 р. у справі №922/3271/14 первісний позов задоволено частково, внесені зміни до договору оренди землі від 24.01.2006 р. №140667100010, шляхом визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі в редакції викладеній в рішенні. В решті первісного позову - відмовлено; провадження за зустрічним позовом - припинено. Додатковим рішенням від 28.03.2016 р. господарський суд вирішив питання щодо витрат зі сплати судового збору, а саме стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИС" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2016 р., а в задоволенні позову відмовити ( а. с. 180, т. 5).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року названа апеляційна скарга повернута заявнику без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, аргументуючи свої вимоги неврахуванням норм права, зокрема, ч. 4 ст. 78, ч.ч. 3,4 ст. 80 ГПК України. Скаржник також зазначає, що він не мав наміру оскаржувати рішення в частині припинення провадження у справі.

Ухвалою від 28.07.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В. (доповідач), суддів - Ходаківської І.П., Корсака В.А. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.08.2016 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами п.п. 4 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, було подано первісний та зустрічний позови, які були прийняті господарським судом до спільного розгляду, за кожний з яких було сплачено судовий збір у відповідному розмірі (1218 грн. та 1378 грн.) .

З матеріалів справи також вбачається, що відмова від зустрічного позову надійшла до господарського суду 23.03.2016 року.

Рішення у даній справі було прийняте господарським судом Харківської області також 23.03.2016 року. При цьому, як зазначалося вище, питання про прийняття відмови від зустрічного позову було вирішено при постановленні судового рішення.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову прийнято господарським судом, сплачені суми судового збору не повертаються.

Заявником в апеляційному порядку оскаржувалось рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто первісний позов про внесення змін до договору оренди землі та прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лис" від зустрічного позову про тлумачення умов договору оренди землі, тому судовий збір в даному випадку слід сплачувати з урахуванням обох позовів, про що і було вказано в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016.

Крім того, посилання заявника касаційної скарги на те, що ним оскаржено рішення господарського суду в частині задоволення позову спростовується змістом прохальної частини апеляційної скарги, оскільки скаржник просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2016 р.

Як встановлено апеляційним господарським судом, при поданні апеляційної скарги заявник сплатив лише 1515, 80 грн., що є недостатньо, а відтак, з урахуванням вищенаведеного, апеляційна скарга правомірно повернута оскаржуваною ухвалою без розгляду.

Таким чином, оскаржена ухвала відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни названого судового акта не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лис" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року у справі № 922/3271/14 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіІ.П. Ходаківська В.А. Корсак