ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 911/2249/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С.,

за участю представників: Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Якимчука О.П. та ліквідатора ТОВ "Софт Систем" арбітражного керуючого Шимана Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016

та постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016

у справі №911/2249/16 господарського суду Київської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Софт-Системс"

про визнання банкрутом,

встановив:

Постановою господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі № 911/2249/16 (Суддя - Лопатін А.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Системс" визнано банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Шимана Євгена Олександровича.

Не погоджуючись із наведеною постановою, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції про визнання ТОВ "Софт-Системс" банкрутом, а провадження у справі припинити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Доманська М.Л., Остапенко О.М) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення.

Постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві просить скасувати постанови судів попередніх інстанцій та прийняти власне рішення, яким провадження у даній справі припинити як безпідставно порушене, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на наведену касаційну скаргу ліквідатор ТОВ "Софт-Системс" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги податкового органу та залишити без змін оскаржувані процесуальні акти попередніх судових інстанцій, з підстав зазначених у відзиві.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19 січня 2013.

Визнаючи постановою від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 боржника банкрутом і відкриваючи ліквідаційну процедуру ТОВ "Софт-Системс", господарський суду Київської області виходив з того, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а саме, загальна сума кредиторської заборгованості становить 2339600 грн., а активи складають 19 900, що свідчить про його неплатоспроможність .

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ТОВ "Софт-Системс" банкрутом та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі ліквідації, про яку 31.03.2016 було прийнято рішення позачерговими загальними зборами учасників боржника (протокол № 40 від 31.03.2016) та здійснено публікацію у газеті "Урядовий кур'єр" № 69 від 12.04.2016, встановлено наявність кредиторської заборгованості в розмірі 2 339 589,56 грн. станом на 14.06.2016.

При цьому, як встановили суди попередніх інстанцій, дебіторська заборгованість станом на 14.06.2016 відсутня, а вартість активів у вигляді грошових коштів складає 19 878,40 грн.

Вказані обставини підтверджуються актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 13.06.2016, актом про результати інвентаризації грошових коштів від 13.06.2016, проміжним ліквідаційним балансом станом на 14.06.2016, довідкою банківської установи № 7925 від 23.06.2016.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного законодавства України.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

В матеріалах даної справи міститься копія витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.04.2016, яка подана головою ліквідаційної комісії при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, відповідно до якого, з 04.04.2016 юридична особа - ТОВ "Софт-Системс" знаходиться у стані припинення за рішенням власників.

Відповідно до ч. 2, ч.5 ст.105 ЦК України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України, під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Слід відзначити, що у матеріалах справи відсутні дані про закриття ліквідатором боржника рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності або відсутності корпоративних прав боржника та відомості проведення аудиторської перевірки та аудиторського висновку щодо фінансового стану ТОВ "Софт-Системс".

Згідно ст.20 Податкового кодексу України здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10).

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до ч.7 ст.111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, в порушення вищевказаних вимог Закону, приймаючи заяву ТОВ "Софт-Системс" про порушення справи про банкрутство, суд в ухвалі від 15.07.2016 наведеного не врахував.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 про визнання ТОВ "Софт-Системс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, Київський апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини і вимоги закону уваги не звернув і не дав їм належної юридичної оцінки.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи і вимог закону, колегія суддів приходить до висновку, що ліквідатором боржника подана заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Софт-Системс" на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без дотримання всіх вимог закону, які передбачені ст.105, ст.110, ст.111 ЦК України щодо здійснення процедури ліквідації, отже дана справа про банкрутство ТОВ "Софт-Системс" порушена судом за спрощеною процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", помилково.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 про банкрутство ТОВ "Софт-Системс" не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, отже вони підлягають скасуванню, а провадження у справі №911/2249/16 - припиненню, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як таке, що порушене безпідставно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117-11111, ч.1 п.1-1ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2016 та постанову господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі №911/2249/16 скасувати.

Провадження у справі №911/2249/16 припинити.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г. Удовиченко О.С.