ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 905/3709/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Білошкап О.В. - головуючого (доповідач у справі) Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліш В.М., м. Київ на постанову та ухвалу від 11.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2016 господарського суду Донецької області у справі№ 905/3709/15 господарського суду Донецької областіза заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш фінансовий радник", м. Донецькпровизнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша В.М.Пономаренко О.В., довір. від 21.03.2017 № 64,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.12.2015 у справі № 905/3709/15 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш фінансовий радник" (далі - Боржник, ТОВ "Ваш фінансовий радник") про порушення справи про банкрутство останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 20.01.2016 ТОВ "Ваш фінансовий радник" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну спору, а ліквідатором призначено Бутюгіна М.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2016 (суддя - Тарапата С.С.) за результатами розгляду грошових вимог публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - Банк) до Боржника вимоги Банку були визнані частково - в сумі 211 688грн. 97 коп. - із визнанням у шосту чергу та в сумі 2 756 грн. 00 коп. - із задоволенням у першу чергу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша В.М. звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 11.10.2016 та ухвалити нову постанову - про визнання вимог Банку в повному обсязі - в сумі 808 293 грн. 71 коп., а ліквідатора зобов'язати внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Агапов О.Л., Будко Н.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 11.10.2016 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша В.М. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Донецької області від 11.10.2016, так і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та ухвалити нову постанову - про визнання вимог Банку в повному обсязі - в сумі 808 293 грн. 71 коп., а ліквідатора зобов'язати внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 11, 526, 610, 65, 653, 762, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 188, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про часткове задоволення кредиторських вимог Банку до Боржника, місцевий суд виходив з того, що заявлені Банком вимоги складають заборгованість Боржника по орендній платі, нараховані штрафні санкції, пеню, інфляційні витрати та 3 %, і лише на частину заявлених вимог підтверджуються належними доказами у справі, а також відповідають нормам законодавства та обставинам справи.

Апеляційним судом зазначені висновки підтримані у повному обсязі.

Заперечуючи вказані висновки судів, Банк в касаційній скарзі стверджує, що ліквідатором Боржника кредиторські вимоги Банку були визнані на всю суму заявлених вимог, а суди дали невірну правову оцінку обставинам стосовно правовідносин, які склалися саме між Банком та Боржником з приводу укладеного між ними договору оренди нежитлового приміщення, оскільки одностороння відмова ТОВ "Ваш фінансовий радник" від виконання вказаного договору оренди не допускається, а неможливість виконання Боржником умов цього договору є виключно обставинами здійснення ним власної господарської діяльності. До того ж в законодавстві відсутній нормативно-правовий акт, який би звільняв від відповідальності за невиконання умов господарського договору у зв'язку із проведенням антитерористичної операції. Крім цього, скаржник вказує на те, що у зв'язку із продовженням фактичного користування орендованим приміщенням нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі, що не мало місце у спірних правовідносинах.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених судами обставин справи та з невірним тлумаченням норм діючого законодавства саме стосовно спірних правовідносин.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини перебування орендованого Боржником у Банку нежитлового приміщення в зоні проведення антитерористичної операції відповідно до оскаржуваних судових рішень стали додатковим аргументом винесення цих рішень.

З приводу ж основних підстав для часткового задоволення кредиторських вимог Банку до ТОВ "Ваш фінансовий радник", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порядок припинення зобов'язань між сторонами за укладеним між ними договором оренди був визначений судами, виходячи із умов цього договору, та у відповідності до норм діючого законодавства.

Так, суди встановили, що між Банком та ТОВ "Ваш фінансовий радник", був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1-ДО від 14.05.2013, за яким таке приміщення було передано Боржнику за актом приймання-передачі від 14.05.2013, а повідомлення від 31.12.2014 про розірвання такого договору та готовність повернути орендоване майно Боржником було направлено Банку та отримано останнім 17.02.2015, що не заперечується останнім. При цьому в такому повідомленні Боржник зазначив, що договір оренди буде вважатись достроково розірваним на 61 день з моменту відправлення цього повідомлення, що відповідає умовам п. 6.4 договору оренди. Останній же акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) підписаний сторонами 30/31.01.2015, останній платіж зроблений Боржником за грудень 2014, а авансовий платіж за останній місяць зроблений за платіжним дорученням № 175 від 17.05.2013. Всі ці обставини відповідають умовам згаданого договору оренди та не заперечується скаржником.

При цьому, як вказали в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій, в порушення п. 2.3 договору оренди сторони не підписали акт приймання-передачі (повернення) орендованого приміщення, саме лише з підписанням якого скаржник пов'язує фактичне припинення правовідносин між сторонами за згаданим договором оренди. Однак при цьому, пославшись на фактичне припинення користування Боржником орендованим приміщенням ще з серпня 2014 року (без посилання на докази у справі), судами визначений момент фактичного припинення Боржником користування орендованим за вказаним договором приміщенням - 20.04.2015, який (момент) був пов'язаний з розірванням з цієї дати договору суборенди від 23.07.2013 № 23/07 шляхом укладення 17.02.2015 договору про дострокове припинення дії (розірвання) такого договору суборенди (т. 4 а.с. 121).

Протилежні ж твердження Банку про фактичне продовження користування ТОВ "Ваш фінансовий радник" орендованим майном після цієї дати - 20.04.2015, не підтверджується жодними належними доказами, що також було встановлено судами попередніх інстанцій.

Отже, встановивши вказані обставини та застосувавши до спірних правовідносин окрім відповідних приписів Закону про банкрутство норми ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суди дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про те, що за договором оренди нежитлового приміщення № 1-ДО від 14.05.2013 кредиторські вимоги на суму заборгованості з орендної плати та відповідні нарахування, передбачені нормами ст. 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 231, 232, 235 Господарського кодексу України, підлягають задоволенню частково - на суму 211 688 грн. 97 коп. - із задоволенням у шосту чергу, та в сумі 2756 грн. 00 коп. - із задоволенням у першу чергу, виходячи з фактичного припинення користування Боржником орендованим приміщенням саме з 20.04.2015.

Зазначені висновки судів не спростовані скаржником під час касаційного оскарження у даній справі, а відповідні заперечення Банку не знайшли свого підтвердження, а тому вимоги в касаційній скарзі задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене та враховуючи положення ч. 1 ст. 1119 ГПК України оскаржувані ухвала місцевого суду та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

На підставі наведеного та керуючись нормами ст.ст. 2, 9, 23, 24, 25, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 232, 235 Господарського кодексу України та ст.ст. 41, 80, 91, 106, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліш В.М. залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017 та ухвалу господарського суду Донецької області від 11.10.2016 у справі № 905/3709/15 залишити без змін.

Головуючий О.В. Білошкап

Судді І.Ю. Панова

В.Я. Погребняк