ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 905/2290/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В.- головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів,

на рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017

у справі № 905/2290/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця в особі філії), м. Львів,

до державного підприємства "Артемсіль" (далі - Підприємство), м. Соледар,

про стягнення 51 870,00 грн. штрафу.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гуменюк І.П. предст. (дов. від 25.10.2016)

відповідача - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Залізниця в особі філії звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Підприємства про стягнення 51 870,00 грн. штрафу у зв'язку з неправильним зазначенням відправником даних у накладній, а саме щодо маси вантажу.

У розгляді справи місцевим господарським судом Підприємством заявлено про сплив позовної давності, у зв'язку з чим Підприємство просило у задоволенні позову відмовити.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2016 зі справи № 905/2290/16 (суддя Ніколаєва Л.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017 (судді Чернота Л.Ф.- головуючий, Зубченко І.В., Стойка О.В.) у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено Підприємством.

У касаційній скарзі Залізниця в особі філії, не погоджуючись із судовими актами попередніх інстанцій, просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 07.11.2015 згідно з залізничною накладною УМВС № 49782527 зі станції відправлення Сіль Донецької залізниці Підприємством у напіввагоні № 95384749 відправлено вантаж (сіль поварена для промислових цілей, сіль технічна (сіль кам'яна)) на адресу вантажоодержувача Wojciech Pasich PPHU "Wojtex" (станція призначення - Лодзь Олехув, Польща);

- вантаж завантажений засобами відправника - Підприємства; маса вантажу визначена відправником на вагонних 150 т вагах ВЕТ-150В №430 та становить у напіввагоні № 95384749 - 65000 кг нетто, 21000 кг тара; відправником накладено 7 пломб "Пломбир 182 Р.4"; правильність внесених у накладну відомостей щодо маси вантажу підтверджена підписом вантажовідправника Чеботаєвої Є.Т.;

- під час слідування потягу на станції Здолбунів Львівської залізниці працівниками станції складений акт загальної форми від 10.11.2015 № 2567, відповідно до якого по прибуттю потягу при одночасному зважуванні на електронно-тензометричних вагах у вагоні № 95384749 виявлено: брутто - 90300 кг (згідно документа - тара 21000 кг, вага вантажу та вантажопідйомність - 65000 кг), що більше проти документа та вантажопідйомності на 4300 кг. У вказаному акті також міститься відмітка про те, що вагон відчеплено на статичну вагу для контрольного переважування;

- 11.11.2015 на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі акту загальної форми № 2567 від 10.11.2015 здійснено комісійне переважування спірного напіввагону, за результатами якого складений комерційний акт № 350002/161 та встановлено наступні обставини: при комісійному переважуванні напіввагону № 95384749 на 150 т залізно-дорожніх вагах, (клеймо 2015 року), що прибув по відправці, вказаній на звороті цього акту по документу значиться вантаж сіль поварена для промислових цілей навалом, значиться 7 свинцевих пломб, Пломбир 182 Р.4, брутто не вказано, тара 21000 кг, нетто 65000 кг. В дійсності виявилося: вагон не відкривався, вантаж не перевірявся, на вагоні 7 свинцевих пломб Пломбир 182 Р.4 - справні, брутто 91950 кг, тара 21000 кг з документа, нетто 70950 кг, тобто надлишок вантажу проти документа складає 5950 кг. Вантажопідйомність вагона 65 т, тобто вагон завантажений понад вантажопідйомність на 5950 кг. Про повторному переважуванні надлишок вантажу проти документа та понад вантажопідйомність вагона 5950 кг підтвердився, що загрожує безпеці руху потягів згідно ПТЕ, р.15 п. 15.27. Вагон прибув технічно справний. Вагон затриманий, відправлено оперативне повідомлення. Комісійне перевантаження вагону здійснював приймальник потягів Панасюк І.В., в присутності заступника начальника ст. Здолбунів Львівської залізниці Голик А.Н., ВОХР Вегера М.Я., бригадир ПКО Назарчук О.А. По штатному розкладу зав. вантажним відсутній;

- згідно із записом у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станції Здолбунів Львівської залізниці від 11.11.2015, перевантаження у вагоні № 95384749 склало 5950 кг;

- станцією Здолбунів Львівської залізниці по даному факту направлено повідомлення від 12.11.2015 № ДС-2/2316 начальнику митного поста "Рівне-центральний" Рівненської митниці;

- у відповідь на вказане повідомлення митний пост "Рівне-центральний" Рівненської митниці надіслав на станцію Здолбунів Львівської залізниці лист від 12.11.2015 № 1161/17-70-61-51, згідно з яким останній не заперечує проти перевантаження товару з напіввагону № 95384749 в інший вагон для його відправки до місця призначення;

- 17.11.2015 на станцію Здолбунів Львівської залізниці надійшов лист Підприємства від 17.11.2015 № 25/7022 з проханням переадресувати напіввагон № 95384749, відправлений згідно залізничної накладної № 49782527, масою 65000 кг та виявлений надлишок вантажу у розмірі 5950 кг на станцію Здолбунів Львівської залізниці, одержувач - філія "Колоденська ДЕД", поштова адреса: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 31 код одержувача 2545;

- 17.11.2015 станцією Здолбунів Львівської залізниці, у зв'язку з отриманням листа від Підприємства, начальнику митного поста "Рівне-центральний" Рівненської митниці надіслано повідомлення щодо надання згоди на переадресування затриманого напіввагону № 95384749, який переміщується за накладною № 49782527. У відповідь на вказане повідомлення митний пост "Рівне-центральний" Рівненської митниці повідомив станції Здолбунів Львівської залізниці, що станом на 23.11.2015 митницею відправлення скасовано відправку по залізничному вагону № 95384749, а тому товар, що переміщується у даному вагоні не знаходиться під митним контролем;

- на підставі наказу від 27.11.2015 №1252 вантаж, що перевозився у напіввагоні № 95384749 переадресовано на станцію Здолбунів Львівської залізниці, одержувач - філія "Колоденська ДЕД", код 2545, про що у залізничній накладній № 49782527 зроблено відповідну відмітку та внесено зміни до графи 4 "Одержувач" та до графи 5 "Станція призначення" вказаної накладної;

- 28.11.2015 спірний вантаж виданий одержувачу, про що свідчить відповідна відмітка у графі "36" залізничної накладної № 49782527;

- технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Здолбунів Львівської залізниці (заводський № 4923) свідчить, що останню державну повірку ваг перед контрольним зважуванням спірного вагону проведено 20.05.2015, а останній огляд-перевірку - 20.08.2015, якими встановлено, що ваги придатні для подальшої експлуатації;

- Залізниця в особі філії звернулася до Підприємства з претензією від 10.05.2016 № 9/50 про сплату штрафу у розмірі 51 870,00 грн. за неправильно зазначену у залізничній накладній № 49782527 масу вантажу. Вказана претензія надіслана на адресу відповідача 13.05.2016, про що свідчить фіскальний чек органу поштового зв'язку;

- листом від 17.06.2016 № 27/03-5 зазначена претензія залишена відповідачем без розгляду по суті, у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку позовної давності, встановленого пунктом 5 статті 315 Господарського кодексу України та статтею 137 Статуту залізниць України.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу.

Відповідно до приписів частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення (стаття 4 Статуту залізниць України).

Правові відносини у сфері міжнародного перевезення вантажів у прямому залізничному вантажному сполученні регулюються положеннями Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС).

Відповідно до § 1 статті 3 УМВС дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§ 3 статті 14 УМВС). Накладна складається відправником та пред'являється договірному перевізникові (пункт 7.1 розділу 2 Додатку до УМВС "Правила перевезення вантажів").

Відправник забезпечує правильність даних та заяв, зазначених ним в накладній. Відправник несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення ним даних та заяв у накладній, а також від їх внесення у не відповідну графу накладної (§ 1 статті 16 УМВС).

Перевізник має право перевірити, чи дотримано відправником умови перевезення та чи відповідає відправка даним, зазначеним відправником в накладній. Перевірка здійснюється в порядку, встановленому національним законодавством (§ 1 статті 23 УМВС).

Якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі перевізник констатує, зокрема, невідповідність найменування, маси або кількості місць вантажу даним, зазначеним в накладній, перевізник складає комерційний акт (§ 1 статті 29 УМВС).

Відправник сплачує перевізнику неустойку, якщо після укладення договору перевезення перевізник виявляє неправильність, неточність або неповноту, зазначених відправником в накладній даних та заяв і при цьому встановлює, що при завантаженні відправником було допущено перевантаження вагона понад його вантажопідйомність. Неустойка по даному пункту стягується у відповідності до приписів статті 31 "Сплата провізних платежів та неустойок" у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку вантажу, належної перевізнику, що виявив такий надлишок. Передбачені даним параграфом неустойки перевізник вправі стягнути незалежно від відшкодування можливих збитків та інших неустойок, що сплачуються відправником або одержувачем у відповідності до умов даної угоди (§ 3 статті 16 УМВС).

Дослідивши обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправильне зазначення Підприємством як відправником у накладній маси вантажу, що засвідчено комерційним актом та є підставою для стягнення з відповідача неустойки, передбаченої приписами статті 16 УМВС.

У розгляді справи місцевим господарським судом Підприємством було заявлено про сплив позовної давності, у зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Загальні та скорочені строки позовної давності встановлені ЦК України. Однак частиною другою статті 9 названого Кодексу визначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, таким законом є Господарський кодекс України (далі - ГК України).

У відповідності до частини п'ятої статті 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до статті 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Цей строк не є присічним, і тому в разі, коли його пропущено з поважних причин, суд має право поновити згаданий строк на підставі статті 267 ЦК України.

У відповідності до частини шостої статті 315 ГК України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Проте, відповідно до статті 5 УМВС при відсутності відповідних положень в даній угоді застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізує свої права.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, УМВС передбачено спеціальний порядок правового регулювання, згідно з яким до спірних правовідносин в частині визначення строків позовної давності для пред'явлення позовів перевізником до відправника чи одержувача вантажу підлягають застосуванню саме положення національного законодавства України (у даному випадку, приписи статті 315 ГК України та статті 137 Статуту залізниць України).

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи Залізниці про необхідність застосування до спірних правовідносин за аналогією закону § 1 статті 48 УМВС, відповідно до якого позови до перевізника на підставі даної угоди пред'являються: про перевищення строку доставки вантажу - протягом 2 місяців, з інших підстав - протягом 9 місяців. Так, § 1 статті 48 УМВС стосується саме позовів до перевізника, а не перевізника до вантажовідправника та вантажоодержувача. При цьому, статтею 5 УМВС встановлено спеціальний порядок правового регулювання, у зв'язку з чим до спірних правовідносин в частині визначення строків позовної давності для пред'явлення позовів перевізником до відправника чи одержувача вантажу підлягають застосуванню саме положення національного законодавства України.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що перебіг строку позовної давності для пред'явлення даного позову перевізником розпочався з 12.11.2015 та закінчився 12.05.2016 (шість місяців). З позовом до суду позивач звернувся 27.07.2016 (згідно з поштовим штемпелем на конверті), у зв'язку з чим позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не наведено жодних причин пропуску позовної давності та обставин щодо об'єктивної неможливості звернення з позовом до суду у межах встановленого законом шестимісячного строку.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій на законних підставах відмовили позивачу у задоволенні позову, у зв'язку зі спливом позовної давності.

Визначені законом підстави для зміни або скасування оскаржуваних судових актів - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 04.10.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2017 зі справи № 905/2290/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Студенець