ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 905/2000/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної виконавчої служби Українина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.12.2013р.у справі№ 905/2000/13 Господарського суду Донецької областіза скаргоюДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі"на діїДержавної виконавчої служби Україниза позовомДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філіїдоДержавного підприємства "Орджонікідзевугілля"простягнення 169717125,18 грн.за участю представників: ДВС УкраїниСтирник Є.В., дов. від 25.12.2013р.позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філія звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" 160240870,50грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 7648112,07 грн. пені, 1 828 142,61 гривень трьох відсотків річних, а всього 169717125,18 гривень.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.06.2013р. позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ДП "Орджонікідзевугілля" на користь ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філія 160240870,50грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 7634897,43 грн. пені, 1827348,22 грн. трьох відсотків річних, судовий збір у розмірі 68814,32 грн.; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 13214,64грн. пені та 794,39грн. трьох відсотків річних відмовлено за необґрунтованістю; на виконання рішення, що набуло чинності, 26.06.2013р. виданий відповідний наказ.

11.10.2013р. Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії на підставі статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України подало до місцевого господарського суду скаргу, якій просило:

- визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень ДВС України від 25.09.2013р. ВП №38852610 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 25.06.2013р. в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за січень-лютий 2013р. у сумі 48062805,29 грн.;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за січень-лютий 2013р. у сумі 48062805,29грн.

Скаргу мотивовано порушенням пункту 3.7. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " та пункту 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. (суддя Фурсова С.М.) скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії задоволено частково; визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №38852610 від 25.09.2013р. про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за січень-лютий 2013р. у сумі 32906805,29 грн. В іншій частині скаргу відхилено.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що при винесенні постанови ВП №38852610 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №905/2000/13 від 26.06.2013р., державним виконавцем не враховано положення абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо стягнення заборгованості, яка виникла після 01.01.2013р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. (судді: М'ясищев А.М.- головуючий, Будко Н.В., Сгара Е.В.) ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. залишено без змін з мотивів її законності та обгрунтованості.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Державна виконавча служба України подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме, статей 11, 12, частини 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", статті 2 Закону України "Про державну виконавчу службу", положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", які не передбачають право чи обов'язок державного виконавця перевіряти період виникнення заборгованості при зупиненні виконавчого провадження з визначених законодавчо підстав.

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії та Державне підприємство "Орджонікідзевугілля" відзиви на касаційну скаргу не надали та не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Державної виконавчої служби України, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП №38852610 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. у справі №905/2000/13 про стягнення з ДП "Орджонікідзевугілля" на користь ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії 160240870,50грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 7634897,43грн. пені, 1827348,22 грн. трьох відсотків річних, судового збору у розмірі 68814,32грн.

25.09.2013р. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України, на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП №38852610 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2000/13, виданого 26.06.2013р., оскільки боржника включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Судами попередніх інстанцій досліджено, що ДП "Орджонікідзевугілля" на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження та розгляду скарги, включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.06.2013р. у цій справі встановлено, що ДП"Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії передано ДП "Орджонікідзевугілля" активну електроенергію у: травні 2012р. на загальну суму 21625850,92грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00123 від 31.05.2012р.); червні 2012р. на загальну суму 21447057,99 грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00151 від 30.06.2012р.); липні 2012р. на загальну суму 22574362,39грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00175 від 31.07.2012р.); серпні 2012р. на загальну суму 21695389,16грн. з ПДВ (акт прийому-передачі №00199 від 31.08.2012р.); вересні 2012р. на загальну суму 21370785,53грн. з ПДВ (акт прийому-передачі №00224 від 30.09.2012р.); жовтні 2012р. на загальну суму 23015328,55грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00253 від 31.10.2012р.); листопаді 2012р. на загальну суму 24 144677,62грн. з ПДВ(акт прийому-передачі №00277 від 30.11.2012р.); грудні 2012р. на загальну суму 25818985,76 грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00305 від 31.12.2012р.); січні 2013р. на загальну суму 25289852,39 грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00017 від 31.01.2013р.); лютому 2013р. на загальну суму 22 772952,90грн. з ПДВ (акт прийому-передачі № 00041 від 28.02.2013р.). Сума заборгованості, яка підлягала стягненню з ДП "Орджонікідзевугілля" на підставі вищезазначеного рішення господарського суду виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків за енергоносії, а саме спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії №04-27 від 01.06.2005р.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. №568 "Про затвердження переліку підприємств".

Згідно з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Відтак, заходи примусового виконання рішення щодо заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону.

Задовольняючи скаргу, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що до складу заборгованості за активну електроенергію входить заборгованість, яка виникла після 01.01.2013р. та її сума складає 32906805,29 грн., оскільки ДП "Орджонікідзевугілля" здійснено часткову оплату заборгованості за спожиту активну електроенергію на суму 7800000 грн. за січень 2013р. та 7356000грн. за лютий 2013р.(що підтверджується інформацією про заборгованість станом на 01.03.2013р., виписками з банківського рахунку, довідками за січень-лютий 2013р.)

Відтак, суди вірно визначили, що до заборгованості за спожиту активну електричну енергію, яка виникла після 1 січня 2013 року заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", та не передбачають зупинення виконавчого провадження.

Таким чином, попередні судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №38852610 від 25.09.2013р. з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2013р. в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію за січень-лютий 2013р. у сумі 32906805,29 грн.

Висновки господарських судів у даній справі відповідають встановленим ними обставинам справи та ґрунтуються на положеннях наведеного вище законодавства.

Доводи касаційної скарги про відсутність обов'язку державного виконавця перевіряти період виникнення заборгованості спростовуються вимогами статті 11 та пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зобов'язання державного службовця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, цим Законом та Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду скарги.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права при прийнятті постанови та ухвали не знайшли свого підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначених судових актів з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. у справі №905/2000/13 Господарського суду Донецької області та ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач