ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 911/2290/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство Приозерне 1"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року

у справі № 911/2290/15

господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство Приозерне 1"

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки

за участю представників

позивача Звєрєва О.В.

відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 05 червня 2015 року (суддя Бацуца В.М.) у справі № 911/2290/15 позовну заяву № 04/3116 від 28 травня 2015 року (вх. № 2387/15 від 29 травня 2015 року) Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство Приозерне 1» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року (судді Ткаченко Б.О. Зеленін В.О. Шевченко Е.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 05 червня 2015 року у справі № 911/2290/15 скасовано, матеріали справи № 911/2290/15 повернуто до господарського суду Київської області для розгляду справи по суті.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство Приозерне 1" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року скасувати, а ухвалу господарського суду Київської області від 05 червня 2015 року залишити без змін.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

ПАТ "Банк Камбіо" подана до господарського суду Київської області позовна заява, у якій позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на майно, а саме на земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцевська сільська рада.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою належного виконання третьою особою своїх зобов'язань за кредитним договором № 005/1-2011/840 від 24 лютого 2011 року, 27 грудня 2012 року між ПАТ "Банк Камбіо" та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Садівниче товариство Приозерне 1" було укладено договір іпотеки.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Статтями 15 та 16 ГПК України передбачено територіальну та виключну підсудність справ господарському суду.

Відповідно до ст.16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те що оскільки майно (земельні ділянки) про звернення стягнення на яке, як предмет іпотеки, шляхом визнання права власності, пред'явлено позов, знаходиться у Київській області, Обухівський район, Підгірцевська сільська рада, то відповідно до правил виключної підсудності справ, справа № 911/2290/15 відноситься до підсудності господарського суду Київської області, за місцезнаходженням майна, відповідно до ст.16 ГПК України.

Крім того, у відповідності до узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 01 грудня 2011 року роз'яснено, якщо предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки (статті 33, 39 Закону № 898-IV) тощо, то суд застосовує положення про виключну підсудність.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що згідно ч. 2 ст. 16 ГПК України справа має розглядатись господарським судом в порядку виключної підсудності за місцезнаходженням цього майна, і не може розглядатися за загальними правилами підсудності, визначеними у ч. 2 ст. 15 ГПК України, навіть, незважаючи на те, що спір про право власності на майно виник при виконанні кредитного та іпотечного договорів, оскільки предметом позову у справі є зокрема вимоги про визнання права власності на іпотечне майно.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство Приозерне 1" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року зі справи № 911/2290/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков