ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 910/15631/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г. Рогач Л.І.за участю представників: позивачаКниш Н.І. предст. дов. б/н від 29.10.2015відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)ВДВСне з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)у справі №910/15631/14Господарського судуміста Києваза скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД"на діїВідділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"простягнення 48 414,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 48414,33 грн заборгованості за поставлений товар, з яких 47921,16 грн основна сума заборгованості, 480,90 грн пені, 12,27 грн.0,1% річних за договором № 1301000312 від 15.01.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2014, залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції, позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 47921,16 грн, пеню в сумі 480,90 грн, 0,1% річних у сумі 12,27 грн. та судовий збір у розмірі 1827грн; на виконання рішення, що набуло чинності, місцевим господарським судом 29.01.2015 виданий відповідний наказ.

02.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просвіт "ЛТД" на підставі статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України подало до місцевого господарського суду скаргу, якій просило: визнати дії державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 18.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46451078 неправомірними; визнати неправомірною постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 18.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП №46451078 та скасувати відповідну постанову. Скаргу мотивовано порушенням пункту 3.7. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та пункту 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", та не врахуванням органом державної виконавчої служби рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 у справі № 1-26/2012, яким надано тлумачення положення вищевказаної статті про те, що обов'язкове зупинення виконавчого провадження здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії; заборгованість у даній справі цим ознакам не відповідає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 (суддя Цюкало Ю.В.) відмовлено у задоволенні скарги вих. №22/27-02 від 27.02.2015 на дії державного виконавця. Ухвала господарського суду мотивована тим, що заборгованість відповідача перед позивачем (стягувачем) виникла через неповні розрахунки за енергоносії перед відповідачем іншими учасниками розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу", на підставі чого відповідач включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вказаного вище Закону.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (судді: Шапран В.В..- головуючий, Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 скасовано, скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві задоволено; визнано дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 18.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП № 46451078 неправомірними; визнано постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 18.02.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП № 46451078 недійсною; стягнуто з відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві на користь скаржника судовий збір. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду №910/15631/14 від 29.01.2015 державним виконавцем не враховано, що внесення ПАТ "Укртрансгаз" до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена вказаним Законом.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме, пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки відповідач включений до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження.

Відповідач та орган виконавчої служби не надіслали відзив на касаційну скаргу, не скористалися правом на участь представників сторін у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 10.02.2015 відкрито виконавче провадження № 46451078 з примусового виконання судового наказу Господарського суду міста Києва № 910/15631/14, виданого 29.01.2015.

18.02.2015 постановою Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження № 46451078 з виконання зазначеного судового наказу, оскільки боржника (відповідача) включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Судами попередніх інстанцій досліджено, що відповідача на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження та розгляду скарги включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до пункту 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Разом з тим Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 року у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-IV визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Його метою, згідно з преамбулою, є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості; надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 1.3. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 цього Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження (вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 18.12.2012 у справі № 21-405а12).

Скасовуючи ухвалу господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби, суд апеляційної інстанції зазначив, що державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №46451078 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/15631/14, виданого на виконання рішення суду від 03.10.2014 за результатами розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 1301000312 від 15.01.2013 з поставки електричних ламп та встановив, що вказана заборгованість відповідача виникла не через розрахунки за енергоносії і не підпадає під перелік сум коштів, на які поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Доводи скаржника, що за змістом положень вказаних вище приписів законодавства передбачено обов'язкове зупинення виконавчого провадження за пунктом 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо будь-якої заборгованості відповідача у разі існування заборгованості інших учасників розрахунків за енергоносії перед ним, як підприємством, включеним до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", є помилковими та ґрунтуються на невірному застосуванні норм матеріального права.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд, розглядаючи справу відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, у даній справі, вірно застосував норми матеріального та процесуального права; підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 у справі № 910/15631/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач