Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 910/5229/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2014р.у справігосподарського суду міста Києва № 910/5229/14за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант"простягнення 9 809,51грн.за участі представників сторін:

від позивача - Тучкова К.В.;

від відповідача - Білинова А.В.

У С Т А Н О В И В:

26.03.2014 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" 9 809,51 грн. страхового відшкодування.

10.06.2014 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін 28.08.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Куксов В.В. - головуючий, Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система" 9 299,51грн. страхового відшкодування, мотивуючи законністю відповідних вимог.

У касаційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили частково скасувати судові рішення, стягнувши з них 7 335,19грн. страхового відшкодування та відмовити у решті вимог, розрахунок яких, вважали, здійснено без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України установлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Статтею 12 цього Закону установлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів установлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03.

Судами обох інстанцій установлено, що 22.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Гарант-Система" та ОСОБА_8 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000190, предметом якого було страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Honda Civic", д.н. "НОМЕР_2".

31.05.2013 р. у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "ГАЗ", д.н. "НОМЕР_3" під керуванням ОСОБА_9, якого, відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 20.06.2013 у справі №761/14771/13-п, визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

На момент зазначеної ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ГАЗ", д.н. "НОМЕР_3" була застрахована у ТДВ СК "Альфа-Гарант", відповідно до Поліса № АВ/9983215, франшиза за яким становила 510,00 грн.

Згідно Висновку № 571/13 від 20.09.2013 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, здійсненого судовим експертом - автотоварознавцем, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_1", пошкодженого в результаті ДТП складала 10 407,64 грн. Відповідно до звіту про розслідування події із засобом наземного транспорту від 07.10.2013 розмір збитку, що підлягає відшкодуванню визначено у сумі 9 809,51грн.

07.10.2013 страхувальником подано заяву на виплату страхового відшкодування, яке згідно платіжного доручення № 2179 від 26.11.2013 сплачено страховиком у розмірі 9809,51 грн.

Виплачену суму страхового відшкодування Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант" у встановлені законом строки не перерахували, що не спростовувалось останніми, тому виходячи з вимог діючого законодавства та установлених обставин справи, попередні судові інстанції правомірно стягнули з відповідача 9 299,51 грн. з урахуванням суми франшизи.

Суди мотивовано відхилили доводи відповідача та наданий ним свій розрахунок вартості відновлюваного ремонту, який не ґрунтувався на визначених законодавством документах. Згідно висновку №571/13 від 20.09.2013. експертного атотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2" була визначена з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Будь - яких інших належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа - Гарант" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/5229/14 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. КарабаньСуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк