ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 911/1707/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиГоловного Управління Держземагенства у Київській областіна постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015у справіГосподарського суду Київської областіза позовомПриватного орендного сільськогосподарського підприємства "Сидори" доГоловного Управління Держземагенства у Київській областітретя особа гр. ОСОБА_4провизнання наказів незаконними та їх скасуванняв судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Брязгун К.В. (дов. від 11.09.15 № 32),

відповідача: Сомик Т.В. (дов. від 22.09.15 № 56),

3-тьої особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 (дов. від 23.05.15 ),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 22.06.2015 господарського суду Київської в задоволенні позову про визнання незаконними та скасування наказів Головного Управління Держземагентства у Київській області від 16.03.2015 № 10-2144/15-15-сг та від 16.03.2015 № 10-2142/15-15-сг відмовлено.

Постановою від 01.12.2015 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Головне Управління Держземагенства у Київській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням від 01.04.2011 № 210 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ПОСП "Сидори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області" ПОСП "Сидори" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 133,0000 га.

На підставі зазначеного вище розпорядження 14.06.2011 між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та ПОСП "Сидори" укладено договір оренди земельної ділянки № 52, зареєстрований управлінням Держкомзему Білоцерківського району, Київської області 24.01.2012 року за № 322040004002284, за умовами якого останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, розмір 133,0000 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що його укладено на термін до затвердження порядку проведення земельних торгів, але не більше одного року, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

26.12.2012 позивач звернувся до Білоцерківської РДА з листом, у якому просив продовжити термін дії договору, у відповідь на який остання листом від 25.01.2013 року повідомила, що згідно ст. 122 Земельного кодексу України, передача земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, а саме Управління земельних ресурсів в Білоцерківському районі.

05.02.2013 позивач подав до Управління Держкомзему Білоцерківського району в Київській області заяву з проханням надати дозвіл на продовження договору оренди землі.

14.03.2013 Держкомзем Білоцерківського району в Київській області запропонував позивачу звернутися до Головного управляння Держземагентства в Київській області.

29.11.2013 Держкомзем Білоцерківського району в Київській області вказані вище земельні ділянки, зі змінами у площі та кадастрових номерах було передано для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_9 та укладено з ним договори оренди на землі площею 64,4776 га, та 82,1223 га, зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно, які діяли до 19.02.2015.

19.02.2015 за взаємною згодою договори оренди було розірвано.

24.12.2013 позивачем подано до Головного управляння Держземагентства в Київській області клопотання про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

31.12.2013 Головне управляння Держземагентства в Київській області листом № 08-03/13247 рекомендувало позивачу виконати вимоги ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та звернутись до Головного управляння Держземагентства в Київській області повторно.

22.05.2015 позивачем було подано до Головного управляння Держземагентства в Київській області клопотання про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

09.02.2015 гр. ОСОБА_10 звернувся до Головного управляння Держземагентства в Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 82,1223 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та 64,4776 га (кадастровий номер НОМЕР_2) терміном на 49 років для ведення фермерського господарства.

23.02.2015 Головним управлянням Держземагентства в Київській області було прийнято накази № 10-1439/15-15-сг та № 10-1440/15-15-сг, якими надано названому вище громадянину дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок.

16.03.2015 Головним управлянням Держземагентства в Київській області прийнято накази № 10-2142/15-15-сг та № 10-2144/15-15-сг, якими надано в оренду гр. ОСОБА_10 земельні ділянки: площею 82,1223 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та 64,4776 га (кадастровий номер НОМЕР_2) для проведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення ПОСП "Сидори" з позовом у даній справі з посиланням також на те, що позивач продовжував користуватися земельними ділянками після закінчення строку договору оренди до моменту передання земельних ділянок в оренду третій особі, оскільки протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечень у поновленні договору оренди землі від відповідача не надходило, як це передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а отже, на думку позивача, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

22.05.2015 року позивачем було подано до Головного управляння Держземагентства в Київській області клопотання про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Проте, Головне управління Держземагенства у Київській області не вжило заходів щодо узгодження із ПОСП "Сидори" істотних умов додаткової угоди до договору оренди землі №52 від 24.01.2012 року, не надало обґрунтованих заперечень обмежившись листом-повідомленням від 20.06.2014 року, не призупинило процедуру оформлення спірних земельних ділянок в оренду до узгодження із ПОСП "Сидори" істотних умов договору.

Пунктом 3.1 договору оренди, укладеного з ПОСП "Сидори" передбачалося, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Відповідно до частини 6-10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону 17 лютого 2011 року № 3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

З врахуванням встановленого судами, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що договір оренди, укладений з ПОСП "Сидори", зареєстрований управлінням Держкомзему Білоцерківського району, Київської області 24.01.2012, а з листом про продовження терміну дії договору позивач звернувся до орендодавця - Білоцерківської РДА 26.12.2012, тобто до спливу строку дії договору оренди земельної ділянки та продовжив користуватися землею після закінчення строку дії договору; відповідач у встановлений строк свої заперечення щодо такого землекористування не висловив, заперечень проти поновлення договору не надіслав; разом з тим, прийнято рішення про надання спірних земельних ділянок іншому землекористувачу, що не запропонував кращих умов землекористування.

З огляду на викладене вмотивованим є висновок апеляційного господарського суду про задоволення позову, а відтак, постанову Київського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 01.12.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/1707/15 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.