ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 922/4371/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року у справі №922/4371/15 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, військово-медичного клінічного центру Північного регіону України до товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" про витребування майна,

Встановив:

У липні 2015 року заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Військово-медичного клінічного центру Північного регіону України про витребування з незаконного користування товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" будівель та споруд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2015 року у справі №922/4371/15 позов повернуто заступнику Генерального прокурора України без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу Міністерство оборони України, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 липня 2015 року у даній справі позовну заяву заступника Генерального прокурора України та додані до неї матеріали повернуто заявникові без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки прокурор не надав належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до них документів Військово-медичному клінічному центру Північного регіону України (позивач-3) та відповідачу, а саме, на описах вкладень у цінні листи, які були направлені на їх адреси відсутні штампи поштового відділення.

Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції, вказав, що надані заступником Генерального прокурора України докази на підтвердження направлення копій позову і доданих до нього документів є належними, а тому скасував ухвалу, а справу направив на розгляд до господарського суду Харківської області.

Такий висновок суду апеляційної інстанції є правильним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, факт надання послуг поштового зв'язку з надсилання особі листа підтверджується касовим чеком.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил); у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках; працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля; один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові; на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (п. 61 Правил); у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 62 Правил).

З матеріалів справи вбачається та судом апеляційної інстанції встановлено, що на оригіналах описів поштового відправлення, наданих заступником Генерального прокурора України на підтвердження надсилання позивачу-3 та відповідачу копій позову з додатковими документами містяться посилання на штрихкодові ідентифікатори №0101409867228 та №0101409867236, і крім того доказами такого надсилання є надані оригінали фіскальних чеків від 22 липня 2015 року №7290, №7291 з відповідними номерами відправлень та інформація з офіційного феб-сайту Укрпошти про вручення даного поштового відправлення позивачу-3 і відповідачу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про безпідставність застосування судом першої інстанції положень п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, та правильно скасував ухвалу від 30 липня 2015 року у даній справі.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником положень норм права, а інші твердження, зазначені в касаційній скарзі, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, прийняту у справі постанову апеляційного господарських суду слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2015 року у справі №922/4371/15 - без змін.

ГоловуючийП.А. ГончарукСуддіІ.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко