ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 904/2570/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача Акуленко Є.О. (дов. від 27.11.2015 р. №12/135-3224/15) Слободюк А.В. (дов. від 27.11.2015 р. №12/136-3227/15)відповідачаДмитроченко Д.С. (дов. від 22.07.2015 р. №285/1001)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р.у справі № 904/2570/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОрджонікідзевської міської ради Дніпропетровської областідо Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпробленерго"простягнення не отриманого доходу у сумі 27 759, 62 грн.

В С Т А Н О В И В :

Орджонікідзевська міська рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпробленерго" про стягнення орендної плати в розмірі 27 759,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 12, 93, 118, 120, 123, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 21, 23 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 13, 22, 509 Цивільного Кодексу України, обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпробленерго" використовує земельну ділянку без належного оформлення права користування та не сплачує орендну плату за неї.

Рішенням господарського Дніпропетровської області від 10.06.2015 р. у даній справі (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. (колегія суддів: головуючий Іванова О.Г., судді Березкіна О.В., Прокопенко А.Є.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Орджонікідзевська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. та рішення господарського Дніпропетровської області від 10.06.2015 р. скасувати та прийняти нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2015 р. касаційну скаргу у справі №904/2570/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпробленерго" надає додаткові пояснення по справі та просить оскаржувані судові акти залишити без зміна, а касаційну скаргу без задоволення.

02.12.2015 р. Орджонікідзевська міська рада Дніпропетровської області звернулась до Вищого господарського суду України з клопотанням про залучення додаткових доказів по справі, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 02.12.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, перелік нерухомого майна, переданого у власність до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго") під час корпоратизації станом на 01.06.1995 р. затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України № 779 від 23.12.2003 р.

Відповідно до цього наказу публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" набуло права власності на об'єкти нерухомого майна, у тому числі й на об'єкт - Промислова зона (ділянка Нікопольських електричних мереж), яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Орджонікідзе, вул. Північно-промислова.

28.09.2007 р. рішенням Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області №29 затверджено "Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Орджонікідзе, селищ міського типу Чортомлик та Гірницьке Дніпропетровської області", розроблену Українським науково-дослідним інститутом проектування міст "Дніпромісто".

У листопаді 2008 року міська рада, розглянувши клопотання відкритого акціонерного товариства "ЕК "Дніпрообленерго" щодо надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти підприємства, прийняла рішення № 25 від 18.11.2008 р., яким вирішила:

-надати дозвіл ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" на складання технічної землевпорядної документації для оформлення права оренди на земельні ділянки на території м. Орджонікідзе, на яких розташовані об'єкти енергетики, згідно додатку (п.1 рішення);

-зобов'язати ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" надати до Орджонікідзевської міської ради технічну землевпорядну документацію для розгляду та затвердження відповідно до вимог чинного земельного законодавства у термін до 01.06.2009 р.

Листами від 20.10.2011 р. вих. №533, та від 09.11.2011 р. вих. №11119 публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось до Орджонікідзевської міської ради з проханням розглянути питання щодо укладення договорів оренди земельних ділянок під об'єктами електроенергетики, які перебувають у власності ПАТ Дніпрообленерго" та розташовані на території м. Орджонікідзе.

23.03.2012 р. Орджонікідзевською міською радою Дніпропетровської області на 18 сесії 6 скликання прийнято рішення №6 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради", яким:

-затверджено з 01.04.2012 р. ставки орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради згідно додатку (п.1 рішення);

-встановлено, що після затвердження землевпорядної документації здійснюється нарахування орендної плати за земельні ділянки, на які встановлені сервітути (обмеження у використанні) по кожній земельній ділянці окремо, але не менше 3-кратного розміру земельного податку, встановленого для цієї категорії земель на площу сервітуту (п.2. рішення);

-у разі ухилення від обов'язку по оформленню права користування землею та несплати суб'єктами господарювання за фактичне користування земельними ділянками нараховувати збитки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі (п.3. рішення);

-рішення 8 сесії 6 скликання Орджонікідзевської міської ради №22 від 15.04.2011 р. "Про затвердження тимчасового порядку нарахування ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради" вважати таким, що втратило чинність (п.4 рішення).

У 2012 році ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулась до Орджонікідзевської міської ради з клопотанням щодо укладання договору оренди земельної ділянки, на якій розміщені об'єкти підприємства на території Орджонікідзевської міської ради.

12.04.2012 р. міська рада розглянула клопотання ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та прийняла рішення №4 про:

- передачу ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 2 742,0 кв.м, на якій розташовані об'єкти енергетики в Промисловій зоні по вул. Північно-промислова на території м. Орджонікідзе;

-зобов'язання ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" привести у відповідність із діючим законодавством технічну землевпорядну документацію;

- зобов'язання ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з Орджонікідзевською міською радою;

- зобов'язання ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго" здійснювати благоустрій переданої в оренду земельної ділянки та прилеглої до неї території.

Рішенням Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області 38 сесії 6 скликання №17 від 10.04.2014 р. "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради":

-затверджено з 01.05.2014 р. ставки орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради згідно додатку (п.1);

-встановлено, що після затвердження землевпорядної документації здійснюється нарахування орендної плати за земельні ділянки, на які встановлені сервітути (обмеження у використанні) по кожній земельній ділянці окремо, в розмірі 50% від ставки орендної плати, але не менше 3-кратного розміру земельного податку, встановленого для цієї категорії земель (п.2);

-відділу землекористування виконкому нараховувати збитки суб'єктам господарювання, які не сплачують за фактичне користування земельними ділянками, у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі (п.3.1.), внести зміни в раніше укладені договори оренди, відповідно до затверджених ставок орендної плати за користування земельними ділянками (п.3);

-рішення 18 сесії 6 скликання Орджонікідзевської міською радою Дніпропетровської області від 23.03.2012 р. №6 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Орджонікідзевської міської ради" вважати таким, що втратило чинність (п.4).

З огляду на матеріали справи, підставою для нарахування шкоди стало порушення вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки без оформлення договору оренди.

Предметом спору у справі є вимога Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпробленерго" збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем встановлений законом спеціальний порядок визначення розміру збитків дотримано не було, адже комісія по визначенню збитків не створювалась, а акт про затвердження розміру збитків не складався.

Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідачем у період з 12.04.2012 р. по 01.10.2014 р. сплачувався земельний податок за користування спірною земельною ділянкою.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій недостатньо обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 116 Земельного Кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України).

Приписами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Як вбачається з матеріалів справи, на 20 сесії 6 скликання від 12.04.2012 р. Орджонікідзевська міська рада Дніпропетровської області прийняла рішення, яким передала Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпробленерго" в оренду земельну ділянку площею 2742,0 кв.м та зобов'язала у місячний строк укласти договір оренди.

Судами попередніх інстанцій не було враховано, що рішення Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 12.04.2012 р. є чинним, та в судовому порядку оскаржено не було.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Однак, договір оренди земельної ділянки між Орджонікідзевською міською радою Дніпропетровської області та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпробленерго" з 2012 року укладено не було.

При цьому, відповідач не заперечував факту використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій, насамперед, повинні були встановити чи вчинялися відповідачем дії, направлені на отримання земельної ділянки в користування на праві оренди, а також, дослідити питання щодо обставин, які б перешкоджали відповідачу укласти договір оренди у розумний строк з дня прийняття міськрадою вищезазначеного рішення.

Також, судами попередніх інстанцій не було враховано і наступне.

Відповідно до приписів ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Обов'язок вносити плату за землю передбачено і ст. 1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб'єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації (ст.16 Закону України "Про оренду землі").

В той же час, ухилення юридичних осіб, які здійснюють використання земельних ділянок від укладення договору оренди, позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтями 224, 225 Господарського Кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включаються також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Проте суди попередніх інстанцій на вищевказані вимоги Закону уваги не звернули та не перевірили, чи дійсно позивачу було завдано збитків, не з'ясували у чому полягає протиправна поведінка відповідача, а також не встановили причинний зв'язок між такою поведінкою та збитками.

З огляду на матеріали справи, вирішуючи даний спір, господарські суди не з'ясували правову природу спірних правовідносин, норм матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин та не встановили дійсних прав та обов'язків сторін.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що орендна плата та податок за користування земельною ділянкою не є тотожними поняттями.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Проте, постанова і рішення у справі цим вимогам не відповідають, оскільки прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. у справі № 904/2570/15 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова