Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року Справа № 918/1253/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Самусенко С.С. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2014 рокуу справі№ 918/1253/14господарського судуРівненської області за позовомПриватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" до1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 2. Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт"про спонукання до виконання договірних зобов'язань за участю представників: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Костючок С.Ю., Мединський М.М., не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт" звернулося до суду із позовом до ПАТ "Дельта Банк" та ПП "Фірма Укрекопласт" про зобов'язання банку перерахувати грошові кошти у розмірі 16804256,17 доларів США із поточного рахунку позивача у ПАТ "Дельта Банк" на рахунок позивача у ПАТ "Альфа Банк" згідно платіжного доручення № 1 від 20.08.2014 та стягнення 10000 грн.

Також позивач звернувся із заявою про забезпечення позову та просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку №32002140001 ПАТ "Дельта Банк" в межах суми невиконаних зобов'язань. Заяву мотивовано тим, що відповідач навмисно не виконує свої зобов'язання перед позивачем та іншими клієнтами з метою виведення активів банку; банк протиправно використовує кошти позивача, чим фактично ставить позивача в становище банкрутства через неможливість виконати свої зобов'язання перед контрагентами, що в подальшому, у випадку невжиття заходів, може зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.09.2014 (суддя Романюк Р.В.) задоволено заяву ППФ "Інтерекопласт" та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на відповідному кореспондентському рахунку ПАТ "Дельта Банк" в межах суми невиконаних зобов'язань, що становить 16 804 256,17 доларів США, що еквівалентно 217 110 989,71 грн.

Місцевий господарський суд виходив із того, що грошові кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, мають прямий зв'язок із заявленими у справі позовними вимогами, а невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 (судді: Дужич С.П. - головуючий, Мамченко Ю.А., Савченко Г.І.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційна інстанція виходила із того, що місцевим господарським судом не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не проаналізовано реальності загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Також апеляційний господарський суд послався на ч.3 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт" звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2014 касаційну скаргу у справі №918/1253/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.11.2014 у зв'язку із закінченням проходження підготовки суддів Плюшка І.А., Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І. у Національній школі суддів України, для розгляду справи №918/1253/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що позивач в позовній заяві просить зобов'язати АТ "Дельта Банк" перерахувати грошові кошти в розмірі 16 804 256,17 доларів США з поточного рахунку №26004012010415 за платіжним дорученням від 20.08.2014, проте в період з 20.08.2014 по 09.09.2014 на поточному рахунку ПП-Ф "Інтерекопласт" відсутні грошові кошти в такому розмірі, тому банк не мав можливості виконати платіжне доручення ПП-Ф "Інтерекопласт".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 розгляд касаційної скарги у справі №918/1253/14 відкладено.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Правова природа накладення арешту на рахунок і на кошти на ньому різна. Так, у випадку арешту рахунку, ним не можливо користуватися взагалі, оскільки блокується надходження на рахунок та списання з нього коштів. У випадку арешту коштів у певній сумі на цьому рахунку, рахунок можна використовувати, але з умовою, що залишок коштів на ньому не може бути меншим арештованої суми.

Посилання апеляційного господарського суду на ч.3 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є помилковими, так як приписи цієї статті не містять заборони щодо накладення арешту саме на кошти на кореспондентських рахунках.

При цьому неправильне трактування даної норми не вплинуло на правильність прийнятої постанови згідно ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

За встановленими апеляційною інстанцією обставинами місцевий господарський суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не проаналізував реальність загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, не встановив наявності обставин, які свідчать про можливість порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, обмежився посиланням на норми ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

За ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено апеляційною інстанцією, заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована і базується на міркуваннях та припущеннях. Судами попередніх інстанцій не встановлено наявність обставин, які є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

З огляду на предмет спору касаційна інстанція погоджується із позицією апеляційної інстанції.

Місцевим господарським судом не звернуто увагу на стан поточного рахунку позивача на дату виставлення платіжного доручення, вжиття заходів забезпечення виконання якого просив позивач.

Підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі №918/1253/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Дунаєвська

С. Самусенко