ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Справа № 923/1006/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю прокурора ГПУ Клюге Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року у справі Господарського суду Херсонської області за позовом Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: Каховської міської ради, Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради (далі - позивач-1) та Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" (далі - позивач-2) звернувся до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (далі - відповідач) з позовом про: стягнення з відповідача на користь позивача-2 недоотриманої орендної плати за період з 1 червня 2012 року по 1 квітня 2015 року у розмірі 65577 гривень 93 коп.; стягнення з відповідача на користь позивача-1 недоотриманої орендної плати за період з 1 червня 2012 року по 1 квітня 2015 року у розмірі 28104 гривень 82 коп.; стягнення з відповідача на користь позивача-2 неустойки за час прострочення користування майном у розмірі 187365 гривень 50 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна у зв'язку з припиненням дії договору оренди від 1 січня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року позов в частині представництва прокурором інтересів держави в особі позивача -2 - Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" залишено без розгляду.

Відмовлено в задоволенні позову в частині представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-1 - Каховської міської ради.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області задоволено частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради та в цій частині провадження у справі припинено.

У решті рішення Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Перший заступник прокурора Одеської області просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 636, 785 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 2, 17, п. 29 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказує, що звернення прокурора в інтересах комунального підприємства обумовлене порушенням інтересів держави, оскільки частина орендної плати перераховується до міського бюджету - територіальній громаді, а тому суди дійшли помилкового висновку щодо невірного визначення прокурором позивача в частині представництва інтересів держави в особі комунального підприємства та залишення позову в цій частині без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позов прокурора в частині представництва інтересів держави в особі Комунального підприємства "Житловик Свєтлово", дійшли невірного висновку про відсутність підстав для звернення з позовом, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що, у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди не прийняли до уваги, що майно, яке було передано за договором оренди від 1 липня 2007 року, є власністю територіальної громади міста та з 22 грудня 2002 року перебувало лише на балансі позивача-2.

Стверджує, що судові рішення ухвалені з порушенням вимог ст. ст. 1, 23, 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки має місце порушення інтересів органу місцевого самоврядування, а саме, Каховської міської ради, як уповноваженого представника власника комунального майна - територіальної громади міста, та Комунального підприємства "Житловик Свєтлово", як балансоутримувача, які доречно захищати в одному провадженні.

Вказує, що заява прокурора про уточнення позовних вимог не містить відмови прокурора від позову, що свідчить про порушення апеляційним господарським судом ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У запереченні на касаційну скаргу Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство "Меліоратор" просить відмовити прокурору у задоволенні касаційної скарги.

Вважає обгрунтовними висновки судів попередніх інстанцій про те, що прокуратура не має права подавати позови щодо захисту комунального підприємства.

Вказує, що некоректним є посилання заявника касаційної скарги на порушення судами вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на відсутність окремої заяви з конкретною вимогою про відмову від позову, оскільки сам прокурор у скарзі визнає, що позовних вимог на користь Каховської міської ради не має.

31 жовтня 2016 року до суду касаційної інстанції від Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" надійшло клопотання про поновлення семиденного строку для подачі клопотання про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції та про участь у призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції у Каховському міськрайонному суді Херсонської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому за ч. 2 наведеної норми у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Враховуючи, що касаційну скаргу призначено до розгляду на 2 листопада 2016 року, Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство "Меліоратор" звернулось з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з порушенням встановленого терміну, відновлення якого нормами процесуального закону не передбачено, у зв'язку з чим неможливо забезпечити розгляд касаційної скарги в режимі відеоконференції з додержанням визначених процесуальним законом строків розгляду касаційної скарги, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням 10 сесії XXIV скликання Каховської міської ради Херсонської області № 121/10 від 27 грудня 2002 року затверджено перелік майна, що включається до складу цілісних майнових комплексів комунальних підприємств. Згідно вказаного переліку майна до складу комунального підприємства "Житловик Свєтлово" увійшов будинок по пр. Ворошилова 3.

1 січня 2007 року між Комунальним підприємством "Житловик Свєтлово" (орендодавець) та Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством "Меліоратор" (орендар) укладено договір оренди комунального майна територіальної громади, відповідно до п. п. 1.1 - 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення, власником якого є територіальна громада міста, та яке знаходиться на балансі орендодавця. Майно розташоване за адресою: вул. Ворошилова, 3, Херсонська область, 74800, заг. площею 657,3 кв.м., вартість майна становить 176366 гривень 74 коп.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, затвердженої сесією міської ради № 58/13 від 26 березня 2003 року, і становить 21600 гривень.

1 липня 2007 року сторонами підписано доповнення до договору, відповідно до якого орендна плата встановлена в розмірі 2500 гривень за місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата сплачується перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (комунального підприємства "Житловик Свєтлово").

Згідно п. 3.4 договору орендодавець щомісяця перераховує 20 % орендної плати до міського бюджету на умовах договору доручення, складеного додатково між орендодавцем та виконавчим комітетом Каховської міської ради.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30 грудня 2007 року.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору, якщо не надійшло пропозицій щодо розміщення в орендному приміщенні бюджетних установ і організацій, заяв від інших фізичних чи юридичних осіб, договір вважається пролонгованим на один рік, що обумовлюється додатковою угодою в письмовій формі.

Сторони пролонгували договір оренди комунального майна територіальної громади від 1 січня 2007 року на 2008 і 2009 роки, про що свідчать відмітки на договорі з підписами сторін, скріпленими печатками.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю майно, що орендується, протягом одного місяця з моменту закінчення строку оренди за актом передачі.

У подальшому сторони не дійшли згоди щодо продовження дії договору оренди від 1 січня 2007 року на 2010 рік, про що свідчать дії, направлені на укладення нового договору оренди № 15 від 1 січня 2010 року зі строком дії з 1 січня 2010 року по 30 грудня 2014 року.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17 січня 2012 року у справі № 5024/2491/2011 за позовом Каховського колективного торгівельно-виробничого підприємства "Меліоратор" до Комунального підприємства "Житловик-Свєтлово" про визнання дійсним договору оренди № 15 від 1 січня 2010 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 3 липня 2012 року, встановлено, що договір оренди № 15 від 1 січня 2010 року є неукладеним.

Інших додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди від 1 січня 2007 року сторонами укладено не було, що встановлено також в постанові Вищого господарського суду України від 25 березня 2015 року у справі № 5024/1094/2012 за позовом Каховської міської ради Херсонської області до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач, у порушення п. 2.3 договору оренди комунального майна територіальної громади від 1 липня 2007 року, після закінчення строку оренди не повернув орендоване майно орендодавцю та продовжував ним користуватись з 1 січня 2010 року по 22 квітня 2015 року.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на час подання позовної заяви, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

За вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в редакції, чинній на час звернення з позовом, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 наведеної норми наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній, при цьому прокурор має обгрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому слід звертати увагу на те, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Судами встановлено, що Комунальне підприємство "Житловик Свєтлово" в особі якого прокурор звернувся до місцевого господарського суду, не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, ні іншим суб'єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі комунального підприємства, а тому суди підставно залишили без розгляду позов Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах держави в особі Каховської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прокурор просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" борг за договором оренди у розмірі 281048 гривень 25 коп., а тому прокурором не доведено в чому полягає порушення прав позивача-1 - Каховської міської ради, оскільки рада не є стороною договору оренди, а п. 3.4 договору оренди на орендодавця покладено обов'язок щомісяця перераховувати 20 % орендної плати до міського бюджету на умовах договору доручення, укладеного останнім з виконавчим комітетом Каховської міської ради.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та припиняючи провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанцій прийняв та розглядав уточнені вимоги прокурора, відповідно до яких останній просив стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" суму боргу, а тому дійшов висновку про те, що судом помилково розглянуті позовні вимог в цій частині, оскільки відмова прокурора від позовних вимог в інтересах держави в особі Каховської міської ради прийнята судом.

Втім, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів в частині вимог прокурора в інтересах держави в особі Каховської міської ради, з огляду на наступне.

У червні 2015 року Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської міської ради та Комунального підприємства "Житловик Свєтлово" звернувся до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства "Меліоратор" (далі - відповідач) з позовом про: стягнення з відповідача на користь позивача-2 недоотриманої орендної плати за період з 1 червня 2012 року по 1 квітня 2015 року у розмірі 65577 гривень 93 коп.; стягнення з відповідача на користь позивача-1 недоотриманої орендної плати за період з 1 червня 2012 року по 1 квітня 2015 року у розмірі 28104 гривень 82 коп.; стягнення з відповідача на користь позивача-2 неустойки за час прострочення користування майном у розмірі 187365 гривень 50 коп.

У квітні 2016 року Керівником Каховської місцевої прокуратури Херсонської області подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій прокурор просив викласти прохальну частину позовної заяви Каховської місцевої прокуратури № 77/1612-15 від 23 червня 2015 року у наступній редакції:

"1. Стягнути з ККТВП "Меліоратор" на користь КП "Житловик Свєтлово" заборгованість за договором оренди комунального майна територіальної громади міста від 1 січня 2007 року у розмірі 281048 гривень 25 коп., з яких 93682 гривень 75 коп. недоотримана орендна плата за період з 1 червня 2012 року по 1 квітня 2015 року та 187365 гривень 50 коп. неустойки за час прострочення користування майном.

2. Судові витрати покласти на відповідача".

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Однак, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Каховської міської ради, та апеляційної господарський суд, припиняючи провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, прийнявши вказану заяву Керівника Каховської місцевої прокуратури, не надали оцінки її змісту.

За вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Разом з тим, враховуючи, що позовна заява, подана прокурором в інтересах держави в особі Каховської міської ради, рада набула статусу позивача у даній справі на підставі ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для припинення провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясувавши чи заперечує або підтримує позивач - Каховська міська рада вимоги Керівника Каховської місцевої прокуратури, викладені у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Каховської міської ради та постанову апеляційного господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо вимог Керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Каховської міської ради на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, визнати законними та обгрунтованими не можна, а тому прийняті у справі судові рішення у вказаних частинах підлягають скасуванню, а справа у цій частині - підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У решті рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Під час нового розгляду господарському суду врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, надати їм належну правову оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року в частині припинення провадження у справі за вимогою Керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Каховської міської ради та рішення Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Каховської міської ради.

Справу в цій частині передати до Господарського суду Херсонської області на новий розгляд в іншому складі суду.

У решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2016 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова