ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року Справа № 911/4248/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Мележик Н.І. Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 рокуу справі№911/4248/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 3"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Енергоринок"прозвернення стягнення на предмет застави у сумі 1 225 083,34 грн. та переведення права грошової вимоги

За участю представників:

від позивача: Саковець А.О. (дов.№19/3-02/144 від 19.11.2015 року);

Кур'ят В.В. (дов.№19/3-02/141 від 19.11.2015 року);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Калінін М.В. (дов.№01/44-845 Д від 18.12.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року у справі №911/4248/15 (судді: Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 911/4248/15 з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2015 року у справі №911/4248/15, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду на розгляд.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, ДП "Енергоринок" зазначає, що апеляційний господарський суд законно і обґрунтовано повернув без розгляду апеляційну скаргу позивача.

У судовому засіданні представники позивача, підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представник третьої особи, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

У зв'язку з перебуванням судді Кочерової Н.О. на лікарняному, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.03.2016 року, змінено склад колегії суддів на: головуючий Акулова Н.В. (суддя-доповідач), судді: Саранюк В.І., Мележик Н.І.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2015 р. у справі № 911/4248/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Повертаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2015 року у справі № 911/4248/15 з доданими до неї матеріалами заявнику без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки банком заявлено дві вимоги різного характеру за розгляд кожної з яких справляється судовий збір.

Відповідно до статті 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", звернувся з апеляційною скаргою, у грудні 2015 року.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015 року, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вбачається, що позивачем пред`явлено до відповідача позов, який містить, зокрема, вимогу майнового характеру про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав №482/31/2-4 від 01.09.2011 року, який був укладений між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Крайміа Солар 3", а саме: належне ТОВ "Крайміа Солар 3" на підставі Договору №6802/02 від 25.02.2011 року право грошової вимоги до Державного підприємства "Енергоринок" у сумі 1 225 083,34 грн за продану в березні 2014 електроенергію. А також вимогу немайнового характеру стосовно переведення на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" права грошової вимоги ТОВ "Крайміа Солар 3" до Державного підприємства "Енергоринок" здійснити платежі за продану у березні 2014 року електроенергію у сумі 1225 083, 34 грн за Договором №6802/02 від 25.02.2011 року, укладеним між ТОВ "Крайміа Солар 3" та ДП"Енергоринок".

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у поданій до суду першої інстанції позовній заяві об`єднано одну позовну вимогу, яка носить немайновий характер, та одну вимогу майнового характеру.

Враховуючи викладене, при зверненні до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2015 року у справі №911/4248/15 заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 21 553,67 грн. (20 213,87 грн (18 376,25 грн - сума що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру х 110%) + 1 339,80 грн (1218 грн - сума що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру х110%).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що доданим до апеляційної скарги платіжним дорученням № 4491 від 04.12.2015 р. підтверджується сплата апелянтом лише 20 213,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Пунктом 3 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, яка містить одну немайнову вимог та одну вимогу майнового характеру у даній ситуації, складає 21553,67 грн. та повернув апеляційну скаргу на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 94, 97, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд правильно застосував норми процесуального права.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої ухвали апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року у справі № 911/4248/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Н.І. Мележик

В.І. Саранюк