Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року Справа № 909/513/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргиприватного підприємства "Енергобудпостач"напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014у справігосподарського суду Івано-Франківської області №909/513/14за позовомвідкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд"до1) приватного підприємства "Енергобудпостач" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Калина ІФ" ЛТДтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Мегабанк"пророзірвання договору купівлі-продажу,за участі представників сторін:

від позивача та відповідача - не з'явилися;

від третьої особи - Заставний Р.А.

У С Т А Н О В И В:

16.05.2014 відкрите акціонерне товариство "Прикарпатагробуд" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного підприємства "Енергобудпостач" про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2011 козлового електричного крану зварної металоконструкції ККТМ - 1036, заводський №36/115, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що відповідач-1 не розрахувався за придбаний товар у визначений договором строк, у зв'язку з чим істотно порушив умови договору, а тому спірний договір має бути розірваним на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

14.08.2014 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фрич М.М.) у позові відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

26.11.2014 постановою Львівського апеляційної господарського суду (судді: Скрипчук О.С. - головуючий, Дубник О.П., Матущак О.І.), рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов ВАТ "Прикарпатагробуд" до ПП "Енергобудпостач" про розірвання договору купівлі-продажу від 01.12.2011 задоволено; в частині позовних вимог до ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД відмовлено. Постанова мотивована тим, що позивач, наявними у матеріалах справи доказами довів неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором з оплати придбаного товару, а саме козлового електричного крану зварної металоконструкції.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Енергобудпостач" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову апеляційного господарського суду від 26.11.2014, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором від 01.12.2011, за умовами якого ВАТ "Прикарпатагробуд" (продавець) зобов'язалось передати ПП "Енергобудпостач" (покупець) козловий кран зварної конструкції ККТМ-1036, а останній прийняти та оплатити товар не пізніше 30 днів з моменту підписання акту-прийому передачі.

08.12.2011 між продавцем та покупцем було підписано акт прийому-передачі предмета договору купівлі-продажу козлового крану ККТМ-1036. Відповідач-1 зобов'язаний був розрахуватися перед позивачем за товар до 08.01.2012, проте, свій обов'язок по сплаті вартості придбаного товару в порядку встановленому договором відповідач не виконав.

У свою чергу, 16.05.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД та приватним підприємством "Енергобудпостач" укладено договір №25 про уступку права вимоги, відповідно до якого ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД уступило право вимоги ПП "Енергобудпостач" згідно протесту векселя про неоплату, векселедавець ВАТ "Прикарпатагробуд". За цією угодою новий кредитор (ПП "Енергобудпостач") отримав право замість первісного кредитора (ТзОВ "Калина") вимагати від боржника (ВАТ "Прикарпатагробуд") сплати грошової суми в розмірі 48840 грн.

10.06.2014 відповідач-1, направив позивачу по справі лист про зарахування зустрічних вимог, внаслідок чого відповідач вважав, що погасив грошове зобов'язання по спірному договору купівлі-продажу.

При цьому як зазначено апеляційним судом ВАТ "Прикарпатагробуд" у даній справі звернулися до суду 16.05.2014, і станом на зазначену дату відповідачем-1 не було виконано умов договору купівлі-продажу щодо оплати за козловий кран, тоді як лише 10.06.2014 відповідач-1 звернувся до позивача із листом № 10 від 10.06.2014 про зарахування зустрічних вимог, тобто після дати порушення провадження у даній справі.

Таким чином, перевіряючи дотримання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу обґрунтовано виходив з того, що позивач довів наявними у матеріалах справи доказами невиконання відповідачем-1 зобов'язань за спірним договором в частині оплати вартості придбаного товару. Доводи відповідача-1 про те, що він розрахувався перед позивачем в повному обсязі згідно договору купівлі-продажу у 2014 році шляхом зарахуванням зустрічних вимог, правомірно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки зарахувати зустрічні вимоги відповідача-1 неможливо у зв'язку з розглядом судом справи про розірвання договору за яким пропонується зарахування вимог.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності вимог позивача про розірвання договору. Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Енергобудпостач" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 у справі господарського суду Івано-Франківської області №909/513/14 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Г.В. Жаботина

Суддя Л.В. Ковтонюк