Постанова ВГСУ від 01.10.2014 року у справі №910/27/14

Друк

Пошук

238

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.10.2014 року у справі №910/27/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 910/27/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Метл"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р.

у справі № 910/27/14 господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства "Українські спеціальні системи"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Метл"

про визнання угод недійсними, стягнення 472 816,67 грн.

за участю представників:

ДП "Українські спеціальні системи" - Складаний В.А.;

ТОВ "Інтер-Метл" - Мілашевська Ю.О.;

встановила:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Українські спеціальні системи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Метл" про визнання недійсними угод та стягнення 472 816,67 грн. безпідставно отриманих коштів (т.1 а.с.133-135).

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, ДП "Українські спеціальні системи" звернулося з апеляційною скаргою, яка прийнята до розгляду відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2014 р. (т.1 а.с.160-162).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р. провадження за апеляційною скаргою ДП "Українські спеціальні системи" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи до Прокуратури міста Києва (т.1 а.с.197-201).

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ТОВ "Інтер-Метл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права (т.2 а.с.3-5).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав.

Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, в силу ч. 4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення провадження у справі визначені ч.1 ст.79 ГПК України. Так, згідно зазначеної норми господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Крім того, ч.2 ст.79 ГПК України визначає право суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

- призначення господарським судом судової експертизи;

- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

- заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів справи в порядку ч. 2 ст. 79 та ст. 90 ГПК України в Прокуратуру міста Києва для організації перевірки факту проплати суми ПДВ у розмірі 472 816,67 грн. відповідно до угоди про виконання науково-дослідних робіт № 12.255/10/ДК від 01.12.2010 р. та вжиття відповідних заходів.

З огляду на викладені обставини, приймаючи до уваги, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч вимог ст. 40 ЗУ "Про здійснення державних закупівель" укладенням додаткової угоди було збільшено ціну договору на суму ПДВ у розмірі 472 816,67 грн. та позивач просить стягнути зазначені кошти з відповідача, як безпідставно набуті, то у діях посадових осіб сторін, як зазначено судом апеляційної інстанції, вбачаються ознаки дій, переслідуваних у кримінальному порядку. За вказаних

обставин, суд визнав за необхідне направити матеріали справи до Прокуратури міста Києва для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до КПК України, а також судом зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України в зв'язку з направленням матеріалів справи до Прокуратури міста Києва для перевірки наявності чи відсутності в діях посадових осіб сторін чи інших осіб ознак злочинів, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Отже, підставою зупинення провадження, відповідно до вказаної ухвали, є факт надіслання матеріалів справи до Прокуратури міста Києва.

Однак, ні ст. 90 ГПК України, ні п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України не пов'язують надіслання матеріалів справи до слідчих органів та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі саме з неможливістю з'ясувати певні обставини при вирішенні господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; при чому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто викладені норми покладають обов'язок доведення відповідних обставин на кожну з сторін та не передбачають жодних повноважень суду на отримання доказів, натомість, положення ст.ст. 38, 75 ГПК України передбачають витребування господарським судом доказів, а у разі їх недостатності та у випадку їх неподання - розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 р. у справі № 910/27/14 та направлення справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, колегія суддів