Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 904/8624/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.- головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р.та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р.у справі № 904/8624/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа - підприємець ОСОБА_4прозобов'язання продовжити дію договору, визнавши договір укладеним на новий строкза зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"провизнання договору припиненим та виселення

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор", третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про зобов'язання продовжити дію договору, визнавши договір укладеним на новий строк.

12.12.2013 р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов від товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" до товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" про визнання договору припиненим та виселення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2013 р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р. (головуючий суддя: Золотарьова Я.С., судді: Васильєв О.Ю., Первушин Ю.Ю.) у задоволенні первісного позову відмовлено. За зустрічним позовом визнано договір оренди від 01.12.2011 року № Ф-19, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Собор", припиненим з 30.11.2013 року. Виселено товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" з нежитлових приміщень № 154 площею 25,3 кв.м., № 155 площею 69,3 кв. м., № 156 площею 13,3 кв.м., № 157 площею 13,2 кв.м., № 158 площею 13,4 кв.м., № 159 площею 14,3 кв.м., № 160 площею 20,4 кв.м., № 161 площею 9,7 кв.м., № 162 площею 17,8 кв.м., № 163 площею 8,6 кв.м., № 164 площею 17,7 кв.м., № 166 площею 24,2 кв.м., № 167 площею 5,2 кв.м., № 168 площею 4,7 кв.м., всього загальною площею 257,1 кв.м., які знаходяться на 2-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" 2 294 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. (головуючий суддя: Дмитренко А.К., судді: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 року у справі № 904/8624/13 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"У задоволенні первісного позову відмовити.

По зустрічному позову.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" з нежитлових приміщень № 154 площею 25,3 кв.м., № 155 площею 69,3 кв. м., № 156 площею 13,3 кв.м., № 157 площею 13,2 кв.м., № 158 площею 13,4 кв.м., № 159 площею 14,3 кв.м., № 160 площею 20,4 кв.м., № 161 площею 9,7 кв.м., № 162 площею 17,8 кв.м., № 163 площею 8,6 кв.м., № 164 площею 17,7 кв.м., № 166 площею 24,2 кв.м., № 167 площею 5,2 кв.м., № 168 площею 4,7 кв.м., всього загальною площею 257,1 кв.м., які знаходяться на 2-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, про що видати наказ.

У задоволенні вимог про визнання договору оренди від 01.12.2011 року № Ф-19, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" і товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт", припиненим з 30.11.2013 року відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт", м. Кривий Ріг на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор", м. Дніпропетровськ 1 147 грн. судового збору, видавши наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор", м. Дніпропетровськ в доход державного бюджету 1 147 грн. судового збору за подання зустрічного позову, видавши наказ."

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014 р. по справі № 904/8624/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" про зобов'язання продовжити дію договору оренди № Ф-19 від 01.12.2011 р., визнавши його укладеним на новий строк, у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" не скористалося правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, 01.12.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" і товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" укладено договір оренди № Ф-19.

Відповідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування приміщення для здійснення господарської діяльності, відповідно до статуту, приміщення загальною площею 257,1 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вступ орендаря у володіння та користування майном настає після підписання сторонами договору та відповідного акту приймання-передачі майна.

За актом приймання-передачі майна в оренду від 01.12.2011 року позивачу за первісним позовом передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору, а саме: нежитлові приміщення № 154 площею 25,3 кв.м., № 155 площею 69,3 кв. м., № 156 площею 13,3 кв.м., № 157 площею 13,2 кв.м., № 158 площею 13,4 кв.м., № 159 площею 14,3 кв.м., № 160 площею 20,4 кв.м., № 161 площею 9,7 кв.м., № 162 площею 17,8 кв.м., № 163 площею 8,6 кв.м., № 164 площею 17,7 кв.м., № 166 площею 24,2 кв.м., № 167 площею 5,2 кв.м., № 168 площею 4,7 кв.м., всього загальною площею 257,1 кв.м., які знаходяться на 2-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 9.1 договору строк дії даного договору с 01.12.2011 року по 30.11.2013 року (включно). Дія договору припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який він був укладений (п.9.4 договору).

Пунктом 9.5 договору визначено, що у випадку, якщо будь-яка із сторін бажає припинити дію договору, вона повинна письмово не менш ніж за 3 місяці до його закінчення попередити іншу сторону. Якщо це не виконано, то договір вважається укладеним (пролонгується) на той самий строк та на тих самих умовах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" про припинення договору оренди № Ф-19 від 01.12.2011 р. листом № 94 від 11.12.2012 р., який отримано особисто директором ТОВ "Клініка Меделіт" - Бушанським В.М.

26.04.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" надіслало на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" лист № 62 в якому повідомлялося про те, що строк дії договору оренди від 01.12.2011 року № Ф-19 закінчується 30.11.2013 року і пролонгуватися даний договір не буде. Надсилання підтверджується касовим чеком Укрпошти від 26.04.2013 р. № 3005 та описом вкладення до цінного листа від 26.04.2013 р.

У відповідності з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 4 статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Отож, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" двічі належно повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" про майбутнє припинення договору, відповідно до умов п. 9.5 договору.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, що первісний позов задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, зміна або припинення правовідношення. Аналогічні положення містяться і в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, де зазначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Реалізація такого способу захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору.

Отож, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що звертаючись з вимогою про визнання договору оренди від 01.12.2011 року № Ф-19 припиненим з 30.11.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" реалізувало свій намір захистити це право у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" завчасно повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" про припинення договору оренди 30.11.2013 р. і відсутність наміру з боку орендодавця щодо його пролонгації.

Згідно ч.1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно ч.4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Незважаючи на закінчення строку дії договору, наявність письмового попередження відповідача про закінчення договору та відсутність згоди на продовження договірних відносин у майбутньому, товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" орендоване майно власнику даного майна не повернуло, порушивши права та законні інтереси останнього.

Отож, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор" щодо виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" з орендованих приміщень.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду апеляційної інстанції, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови у справі № 904/8624/13.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. у справі № 904/8624/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.