Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 5011-46/5221-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Поділля" смт. Стара Синява Хмельницька областьна ухвалувід 30.07.2014 господарського суду міста Києвата постановувід 26.08.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 5011-46/5221-2012 господарського суду міста Києвапро банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг", м. Київголова комітету кредиторівпублічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк УкраїниліквідаторЗавора О.І., м. Київ в судовому засіданні взяв участь представник

СФГ "Поділля"Лисяк А.Б., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 порушена справа № 5011-46/5221-2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (далі - боржник) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі та інше.

Відповідне оголошення було опубліковано 18.07.2013 у № 127 (4578) газети "Урядовий кур'єр".

Ухвалою від 20.11.2013 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2014 (суддя Омельченко Л.В.) заяву селянського (фермерського) господарства "Поділля" (далі - кредитор) про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 229 349 грн. залишено без розгляду з підстав пропущення кредитором присічного тридцятиденного строку для звернення з конкурсними грошовими вимогами у справі про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 (судді: Разіна Т.І. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.) вказану ухвалу залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 14 Закону про банкрутство, ст.ст. 34, 36, 82, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначає, що своєчасно направив заяву з грошовими вимогами до суду та розпоряднику майна.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги кредитора становлять заборгованість боржника за виконанні у 2011 році сільськогосподарські роботи за договором від 01.04.2011 №28.04.11/25 СГ. Отже, вимоги кредитора виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника і згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство є конкурсними, а тому повинні бути заявлені у строки, встановлені ст. 14 Закону про банкрутство.

Однак заява кредитора з грошовими вимогами до боржника була подана лише 09.12.2013, тобто з пропуском присічного строку, встановленого законом для її подання та вже після затвердження судом першої інстанції реєстру вимог кредиторів боржника.

Оскільки кредитор не звернувся у встановленому порядку з грошовими вимогами до боржника, то в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство ці вимоги є погашеними.

Таким чином, сплив граничного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 14 Закону про банкрутство не дає право кредитору вимагати визнання його грошових вимог.

Враховуючи вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій про залишення заяви кредитора без розгляду є законними та обґрунтованими.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Поділля" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 у справі № 5011-46/5221-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський