ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Справа № Б3/172-10-4 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року (в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн.)у справі господарського суду№ Б3/172-10-4 Дніпропетровської області за заявоюТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест"до ТОВ "Інтертранс"про визнання банкрутомрозпорядник майнаШевцов Є.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест": не з'явилися, ТОВ "Інтертранс":П'ятигорець Ю.О. (довіреність №07 від 21.03.2014 року),ПАТ "ВТБ Банк":Соколовська К.П. (довіреність №270/11.5.2 від 08.07.2013 року).

В С Т А Н О В И В :

у провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа №Б3/172-10-4 про визнання банкрутом ТОВ "Інтертранс" (далі - боржника), порушена за заявою ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (далі - ініціюючого кредитора) ухвалою суду від 18.10.2010 року за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закону) (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 6 026 466 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців до 18.05.2011 року, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шевцова Є.В. (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 2 - 3).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інтертранс" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №223 (4374) від 27.11.2010 року (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 4 - 5).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 139 943 603, 46 грн., в тому числі з грошовими вимогами ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" 48 240 761, 36 грн., які віднесено до четвертої черги задоволення (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 8 - 16).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2011 року змінено в частині визнання грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" та загальної суми реєстру вимог кредиторів, затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника з вимогами ПАТ "ВТБ Банк" в особі Дніпропетровської регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк" на суму 2 200 250 грн. (1 черга) та на суму 361 грн. (1 черга). Всього вимог за реєстром 117 468 204, 78 грн., в решті ухвалу суду залишено без змін (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 17-29).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2011 року постанову апеляційного суду від 19.07.2011 року та ухвалу суду першої інстанції від 01.06.2011 року скасовано в частині розгляду грошових вимог кредиторів ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Дніпропетровська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ "Тандем 2006", ТОВ "Енерго-миг", ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (том 1 копій матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 30 - 37).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року рішення судів попередніх інстанції про визнання грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 48 240 761, 36 грн. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 125 - 135).

За результатами нового розгляду кредиторських вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року (суддя Владимиренко І.В.) визнано грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до боржника на загальну суму 14 382 149, 07 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення, зобов'язано розпорядника майна Шевцова Є.В. включити визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів, вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн. відхилено (том 6 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 200 -202).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн., ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (далі - скаржник) звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21.11.2013 року в оскаржуваній частині, визнати грошові вимоги ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до боржника на суму 33 858 612, 29 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника, мотивуючи неналежною оцінкою судом першої інстанції доказів, наданих кредитором на підтвердження конкурсної правової природи заявлених ним грошових вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Кузнецова В.О., суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн. - без змін (том 6 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 247 - 248). Апеляційний суд погодився з оцінкою доказів судом першої інстанції та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали місцевого господарського суду від 21.11.2013 року в оскаржуваній частині.

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 08.01.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 21.11.2013 року в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн., прийняти нове рішення, яким визнати спірні грошові вимоги ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій статей 1, 11, 14 Закону (в зазначеній редакції), та невірною оцінкою доказів, що мають значення для справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2013 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.03.2014 року о 12 год. 10 хв.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника скаржника та необхідністю вивчення поданого боржником відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 01.04.2014 року об 11 год. 55 хв., про що винесено ухвалу від 25.03.2014 року. Також зазначеною ухвалою зобов'язано ТОВ "Інтертранс" до 01.04.2014 року надати суду касаційної інстанції довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підтвердження відомостей щодо господарської діяльності ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест".

До початку судового засідання у справі через канцелярію Вищого господарського суду України скаржником подано документи, витребувані ухвалою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 08.01.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 21.11.2013 року в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн. на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ТОВ "Інтертранс" П'ятигорця Ю.О. та ПАТ "ВТБ Банк" Соколовську К.П., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Частиною 15 статті 11 Закону (в зазначеній редакції) регламентовано, що після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Частинами 1, 3, 6 статті 14 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону (в зазначеній редакції), у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 1 статті 33, частиною 2 статті 34 та частиною 2 статті 36 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 18.10.2010 року порушено справу про банкрутство ТОВ "Інтертранс" за загальною процедурою згідно Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, офіційну публікацію оголошення про що здійснено в газеті "Урядовий кур'єр" №223 (4374) від 27.11.2010 року (том 1 копії матеріалів справи №Б3/172-10-4, а.с. 1, 4 - 5).

При новому розгляді, як спірних, грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" суди встановили, що 24.12.2010 року, з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами, до суду зі заявою про визнання грошових вимог на суму 48 240 761, 36 грн. звернулося ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест". Кредитор доводив, що його грошові вимоги до боржника виникли на підставі п'ятьох договорів: Договору купівлі-продажу векселів №016/10-Б від 10.09.2010 року на суму 1 705 167, 37 грн.; Договору комісії №0301/В від 01.03.2010 року на суму 32 153 444, 92 грн.; Договору відступлення права вимоги №1103/10-У від 11.03.2010 року на суму 14 362 063, 07 грн.; Договору поставки №0225-ИТ від 01.02.2010 року на суму 4 716 грн. та Договору оренди транспортного засобу №01/31/01-2007 від 31.01.2007 року на суму 15 370 грн. (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 2-71).

Розглядаючи спірні грошові вимоги у судовому засіданні від 21.11.2013 року, суд першої інстанції дійшов висновку про їх часткове задоволення, визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", які виникли з трьох договорів: Договору відступлення права вимоги №1103/10-У від 11.03.2010 року на суму 14 362 063, 07 грн., Договору поставки №0225-ИТ від 01.02.2010 року на суму 4 716 грн. та Договору оренди транспортного засобу №01/31/01-2007 від 31.01.2007 року на суму 15 370 грн., що в цілому складає 14 382 149, 07 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення, як таких, що є конкурсними за своєю правовою природою, та підтверджені належними та достатніми доказами у справі.

Відхиляючи грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 33 858 612, 29 грн., що виникли з договору купівлі-продажу векселів №016/10Б від 10.09.2010 року та договору комісії №0301/В від 01.03.2010 року, суд першої інстанції виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.09.2010 року між ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (продавець, кредитор) та ТОВ "Сігніфер Онлайн" (покупець) укладено договір купівлі-продажу векселів №016/10Б (далі - Договір №016/10Б), відповідно до пункту 1.1 якого кредитор зобов'язався передати у власність ТОВ "Інтертранс" (покупець, боржник), а боржник прийняти векселі, реквізити яких наведені в Реєстрі векселів (додаток №1 до цього договору), та сплатити їх вартість (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 15 - 17).

Судом встановлено, що згідно з додатком №1 до Договору №016/10-Б "Реєстр векселів" предметом купівлі-продажу є: простий вексель серії АА №0125938, дата складання 07.10.2008 року, за пред'явленням, номінальна вартість 1 219 173, 36 грн., вартість продажу 1 205 167, 37 грн. та простий вексель за пред'явленням №65305813913270, дата складання 11.05.2005 року, номінальна вартість 590 000 грн., вартість продажу 500 000 грн., векселедавцем яких є ЗАТ "Завод електро-газового обладнання". Отже, номінальна вартість їх становить 1 809 173, 36 грн. , а вартістю продажу 1 705 167, 37 грн. (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 17, 19, 20).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання умов Договору №016/10-Б продавцем передано, а боржником за актом приймання-передачі векселів від 10.09.2010 року прийнято два векселі, зазначені в додатку №1 до Договору №016/10-Б (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 18).

Також судом встановлено, що згідно з пунктом 2.3.1 Договору №016/10-Б боржник, як покупець, зобов'язався перерахувати кредитору, як продавцеві, грошові кошти у строк до 15.12.2010 року на суму 1 705 167, 37 грн.

При цьому, судом встановлено, що боржник у строк до 15.12.2010 року грошові кошти в розмірі 1 705 167, 37 грн. кредитору не перерахував, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 18.10.2010 року (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 21).

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 1 705 167, 37 грн. виникли після закінчення визначеного договором купівлі-продажу векселів строку оплати вартості спірних векселів, що мало місце після порушення даної справи про банкрутство ухвалою суду від 18.10.2010 року, тому такі кредиторські вимоги є поточними і на стадії розпорядження майном боржника не розглядаються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.03.2010 року між ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" та боржником укладено Договір комісії №0301/В, відповідно до пункту 1.1 якого боржник (комісіонер) зобов'язався за дорученням кредитора (комітента), за винагороду від свого імені та за рахунок комітента придбати продукцію (товар), найменування, ціна та якість якого узгоджена сторонами в додатках до договору комісії (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 22 - 25).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в Додатку №1 до договору комісії сторони визначили обов'язок комісіонера придбати напіввагони люкові моделі 12-783 в кількості 140 шт. на загальну суму 35 000 000 грн. з ПДВ; згідно з пунктом 3.1 договору комісії, передання комісіонером комітенту товару, придбаного у третіх осіб за договорами купівлі-продажу, мало відбутися у строк до 29.11.2010 року. При цьому, судом встановлено, що згідно з пунктом 7.4 договору комісії, у разі невиконання доручення комітента у строк, визначений пунктом 3.1. договору, комісіонер зобов'язаний повернути передані йому комітентом грошові кошти. Отже, між боржником та кредитором виникло зобов"язання натурального характеру - придбати для кредитора та передати йому певну річ.

Судом встановлено, що згідно з пунктом 2.1 договору комісії для виконання умов, визначених пунктом 1.1 цього договору, комітент зобов'язався перерахувати комісіонеру грошові кошти на суму 33 000 000 грн.; виконання кредитором зазначеної умови договору комісії підтверджується платіжними дорученнями №48 від 23.03.2010 року, №1078 від 26.08.2010 року та №1346 від 14.10.2010 року про перерахування боржнику грошових коштів на загальну суму 32 153 444, 92 грн. (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 26 - 28).

Судом встановлено обставини невиконання боржником доручення комітента щодо придбання у третіх осіб товару, погодженого умовами цього договору, та непередання його комітенту у строк до 29.11.2010 року, а також неповернення кредитору (комітенту) грошових коштів на суму 32 153 444, 92 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором комісії.

Отже, внаслідок невиконання зобов'язання з придбання речі та передачі її в натурі, в строк, обумовлений договором, таке зобов'язання було замінено грошовим зобов'язанням з передачі комісіонером (боржником) отриманих ним грошей комітенту (кредитору), що передбачено умовами договору комісії.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право вимоги кредитора до боржника з повернення перерахованих йому грошових коштів за спірним договором комісії виникло в ході процедури розпорядження майном, оскільки на момент укладення договору комісії зобов'язання кредитора перед боржником було речово-правової природи, і тільки зі спливом строку виконання боржником зобов'язань за договором комісії (29.11.2010 року), що мало місце після порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою суду від 18.10.2010 року, воно замінилось грошовим зобов'язанням з повернення коштів, отриманих комісіонером, внаслідок невиконання умов договору комісії. Відтак, на думку суду першої інстанції, грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 32 153 444, 92 грн. є поточними за своєю правовою природою і не можуть бути предметом розгляду в ході процедури розпорядження майном боржника.

Апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" в частині відхилення судом першої інстанції його вимог до боржника на суму 33 858 612, 29 грн., погодився з висновками місцевого господарського суду згідно ухвали від 21.11.2013 року в оскаржуваній частині та не знайшов правових підстав для її зміни чи скасування в цій частині.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 32 153 444, 92 грн., що виникли з Договору комісії №0301/В від 01.03.2010 року з огляду на таке.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, якщо сторонами передбачено укладення договору (правочину), який є за своєю правовою природою речово-правовим, то він не породжує між сторонами грошових зобов'язань. З іншого боку, якщо сторонами передбачено умови (підстави) заміни речово-правових вимог на грошові, то грошові вимоги виникають за настання таких умов (підстав), а не в момент укладення самого договору (правочину).

Разом з тим, враховуючи положення частини 15 статті 11 Закону (в зазначеній редакції), якщо стороною договору є особа, яка перебуває у процедурі банкрутства, то з моменту здійснення офіційної публікації про порушення справи про банкрутство вважається, що в такої особи наступив строк виконання всіх зобов'язань, як грошових, так речових.

Отже, встановивши обставини укладення договору комісії, згідно якого боржник до моменту порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язувався придбати та передати кредитору певне майно, суди дійшли вірного висновку, що такі зобов'язання були речовими та не могли бути конкурсними, оскільки до реєстру конкурсних вимог кредиторів включаються тільки грошові вимоги.

Разом з тим, суди дійшли помилкового висновку про виникнення грошових вимог кредитора до боржника 29.11.2010 року, внаслідок невиконання умов спірного договору комісії, не прийнявши до уваги положення частини 15 статті 11 Закону, згідно якої вважається, що строк виконання всіх зобов'язань боржника слід обчислювати з дати офіційної публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, яка в даній справі мала місце 27.11.2010 року. Однак, незастосування зазначеної норми законодавства про банкрутство не потягнуло помилкових висновків судів при визначенні спірних грошових вимог за договором комісії на суму 32 153 444, 92 грн., як таких, що є поточними за своєю правовою природою та можуть заявлятися тільки в ході ліквідаційної процедури.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційного суду не вбачає правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови у визнанні конкурсних грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 32 153 444, 92 грн. на стадії розпорядження майном.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду вважає передчасними висновки апеляційного суду про залишення в силі ухвали суду першої інстанції від 21.11.2013 року в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 1 705 167, 37 грн., що виникли з Договору купівлі-продажу векселів №016/10Б від 10.09.2010 року з огляду на таке.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, у покупця товару виникає грошове зобов'язання за наслідком укладення договору купівлі-продажу.

Судами встановлено, що спірний Договір купівлі-продажу векселів №016/10-Б від 10.09.2010 року було укладено до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, яке відбулось 18.10.2010 року. Фактична передача векселів за актом приймання передачі відбулась 10.09.2010 року.

Отже, саме грошове зобов'язання по розрахунку за придбані цінні папери виникло до моменту порушення провадження у справі, а строк його виконання умовами договору було визначено до 15.12.2010 року (том 1 грошових вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", а.с. 15 - 17).

Отже, грошові вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на суму 1 705 167, 37 грн., що становлять заборгованість боржника перед кредитором зі сплати вартості переданих йому простих векселів за договором купівлі-продажу векселів від 10.09.2010 року, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а тому є конкурсними і повинні розглядатися на стадії розпорядження майном боржника.

Відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що грошові вимоги, які обґрунтовуються Договором купівлі-продажу векселів №016/10-Б від 10.09.2010 року є поточними за своєю правовою природою є помилковими, такі вимоги слід визнати, як конкурсні на суму 1 705 167, 37 грн. з віднесенням до четвертої черги грошових вимог кредиторів.

З огляду на невірне застосування судами положень статті 1, 11, 14, 15 Закону (в зазначеній редакції) на предмет визначення правової природи спірних грошових вимог, як таких, що є конкурсними, колегія суддів касаційного суду вважає за можливе змінити постанову апеляційного суду від 08.01.2014 року в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції від 21.11.2013 року, шляхом викладення резолютивної частини постанови апеляційного суду в такій редакції:

"Апеляційну скаргу ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року в частині розгляду грошових вимог кредитора ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

"Визнати грошові вимоги ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до ТОВ "Інтертранс" на суму 16 087 316, 44 грн., як вимоги четвертої черги.

Відмовити у визнанні грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до ТОВ "Інтертранс" на суму 32 153 344, 92 грн.".".

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" у справі №Б3/172-10-4 змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

"Апеляційну скаргу ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2013 року в частині розгляду грошових вимог кредитора ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

"Визнати грошові вимоги ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до ТОВ "Інтертранс" на суму 16 087 316, 44 грн., як вимоги четвертої черги.

Відмовити у визнанні грошових вимог ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до ТОВ "Інтертранс" на суму 32 153 344, 92 грн.".".

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко