ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 917/995/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

прокурора - Гришиної Т.А.,

ПАТ АБ "Укргазбанк" - Белименко О.В.,

Міністерства фінансів України - не з'явився,

ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" - Грекова Є.А., Гордієнко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016

та на рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2015

у справі № 917/995/15

за позовом Першого заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі:

1) Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк";

2) Міністерства фінансів України

до Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року перший заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (яке є органом уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод", згідно з яким, уточнивши підставі ст. 22 ГПК України свої позовні вимоги, просив:

- звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 (промислові будівлі і споруди), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26, та належить іпотекодавцю на праві власності, за рахунок якого погасити заборгованість ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2008 в загальній сумі 18 594 925,14 грн., з них: заборгованість по поверненню отриманого кредиту в сумі 7 494 292,10 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 9 006 950,01 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 059 305,77 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 1 034 377,26 грн.;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні вартості, визначеною судовою оціночно-будівельною експертизою у розмірі 34 781 280,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (колегія суддів у складі: суддя Білецька А.М. - головуючий, судді Гребенюк Н.В., Медуниця О.Є.), позов задоволено повністю, з урахуванням заяви заступника прокурора Полтавської області про уточнення позовних вимог. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 (промислові будівлі і споруди), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26, та належить іпотекодавцю на праві власності, за рахунок якого судом вирішено погасити заборгованість ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2008 в загальній сумі 18 594 925,14 грн., з них: заборгованість по поверненню отриманого кредиту в сумі 7 494 292,10 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 9 006 950,01 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 059 305,77 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 1 034 377,26 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні вартості, визначеної судовою оціночно-будівельною експертизою у розмірі 34 781 280,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 11 088,00 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи. Стягнуто з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" в доход Державного бюджету України 182 700,00 грн. судового збору.

Приймаючи такі рішення, господарські суди визнали встановленим факт заборгованості відповідача за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 у сумі 18 594 925,14 грн. та, зваживши на умови договору і приписи Закону України "Про іпотеку" дійшли висновку, що у позивача як іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення господарських судів попередніх інстанцій і залишити позов без розгляду в частині вимог позовної заяви в інтересах ПАТ АБ "Укргазбанк". Водночас касатор просить визначити розмір належних до стягнення за рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 судових витрат відповідно до розміру, встановленому у чинному законодавстві.

За ствердженням касатора, господарські суди порушили вимоги ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 29, 35, 44, 63, 81 ГПК України, Закон України "Про прокуратуру".

Зокрема касатор зазначив, що у прокурора у даному випадку відсутні підстави для представництва інтересів держави, оскільки прокурор не надав обґрунтування щодо необхідності залучення Міністерства фінансів України як особи уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Водночас касатор стверджує, що банком були безпідставно нараховані проценти за користування кредитом поза межами дії договору, а також звертає увагу на те, що відповідач в ході проведення ліквідаційної процедури частково визнав вимоги банку за кредитним договором станом на 01.07.2013 у розмірі 15 169 156 та включив їх до реєстру кредиторів, а тому господарським судом було вирішено питання лише щодо додаткового примусового стягнення заборгованості у сумі 3 435 768,96 грн. Отже, на думку касатора, враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір має обраховуватися із суми заборгованості, яка є оспорюваної.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку банку, прокурором поданий позов на захист інтересів держави, оскільки порушення позичальником кредитних зобов'язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в держав в цілому.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого:

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 22.06.2007 ВАТ АБ "Укргазбанк" (далі - банк) та ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" (відповідачем) укладено кредитний договір за № 35-КЛ-Ю з додатковою угодою № 1 від 09.06.2008 (далі - кредитний договір);

- за умовами кредитного договору банк відкриває відповідачу (позичальнику) відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 10 000 000,00 грн. на строк з 22.06.2007 по 21.06.2010;

- відповідно до змін до Статуту ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод", останнє є правонаступником ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" в зв'язку зі зміною найменування юридичної особи;

- відповідно змін до Статуту ПАТ АБ "Укргазбанк", останнє є правонаступником ВАТ АБ "Укргазбанк" в зв'язку зі зміною найменування юридичної особи;

- за умовами п. 1.4.1., п. 1.4.4. кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 21,00% річних не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, при цьому при користуванні кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 22,00% річних;

- факт видачі кредиту відповідачу підтверджується виписками банку по рахунку відповідача за період 22.06.2007-22.02.2010;

- за п. 1.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.06.2010;

- строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав 21.06.2010, проте відповідачем заборгованість перед банком повністю не погашена;

- п. 5.3. кредитного договору передбачено, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості;

- у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк звертався до суду з позовами про примусове стягнення заборгованості;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 29.07.2010 у справі № 17/47, яке набрало законної сили 09.08.2010, стягнуто з ВАТ "Полтавський дослідний завод" на користь банку заборгованість за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007, яка виникла станом на 16.04.2010 та складалась з неповернутого кредиту в сумі 7 494 292,10 грн., заборгованості за процентами в сумі 1 163 035,07 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 54 615,94 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 91 830,71 грн. Вказане рішення боржником не було виконано;

- заступник прокурора Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі ПАТ АБ "Укргазбанк" до ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка виникла в період з 16.04.2010 по 23.04.2012;

- рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.2012 у справі № 18/1091/12, яке набрало законної сили 03.09.2012 позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" заборгованість по сплаті нарахованих за користування кредитом процентів в сумі 2 873 701,99 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 004 689,83 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 434 971,68 грн. Зазначене рішення боржником також не виконано;

- постановою підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Полтавській області від 12.11.2010 відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі № 17/47. Постановою відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області від 12.11.2012 відкрито виконавче провадження з виконання наказу у справі № 18/1091/12;

- за постановами від 29.05.2013 відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській виконавчі провадження з виконання наказів господарського суду Полтавської області у справах № 17/47 та № 18/1091/12 були закінчені в зв'язку з проведенням процедури ліквідації боржника, вказані накази були передані голові ліквідаційної комісії ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод";

- банк звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з кредиторськими вимогами;

- листом від 27.08.2013 голова ліквідаційної комісії ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" повідомив ПАТ АБ "Укргазбанк" про часткове задоволення заявлених грошових вимог в сумі 15 169 156,18 грн.;

- боржником у повному обсязі визнані грошові зобов'язання за кредитним договором в частині заборгованості по поверненню кредиту в сумі 7 494 292,10 грн., заборгованості по сплаті процентів в сумі 5 994 039,26 грн.;

- грошові вимоги щодо сплати пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором визнані частково, а саме визнана пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 059 305,77 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з сумі 526 802,39 грн.;

- на час подання позову відповідачем кредит не повернутий, заборгованість по відсоткам за користування кредитом не сплачена. За час проведення ліквідаційної процедури відповідача визнані грошові вимоги позивача не погашені;

- загальна сума заборгованості відповідача становить 18 594 925,14 грн.;

- в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 банком (іпотекодержателем) та ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки № 35-КЛ-Ю, який 22.06.2007 посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є. і зареєстровано в реєстрі за № 3769 та договір про внесення змін № 1 від 09.06.2008 до договору іпотеки (далі - договір іпотеки);

- згідно з п. 2.1 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 09.06.2008), предметом іпотеки є нерухоме майно - промислові будівлі і споруди, а саме: літер А-3 - заводоуправління загальною площею 651,7 м2, літер Б-1, Б-4 - механічно-збиральний цех, адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 4564,8 кв. м., літер В-2 - слюсарно-збиральний цех з побутовими приміщеннями загальною площею 672,9 м2, літер Д-1 - механічний цех оснастки загальною площею 829,4 м2, літер Е-2 - котельня і душеві загальною площею 252,3 м2, Ж-1 - вбиральня, загальна площа 29,5 м2, З-1 ковальний цех з побутовими приміщеннями, загальна площа 434,4 м2, К-2 - кокільна дільниця, загальна площа 1305,2 м2, Л-1 - гаражі, загальна площа 443,1 м2, М-1 - напівпідземний склад, загальна площа 38,9 м2, П-1 - матеріальний склад, загальна площа 538,6 м2, Р-1 - газорегулюючий пункт, загальна площа 9,8 м2, Я-1 - прохідна, загальна площа 16,4 м2, Г - кладова для кисню, О - навіс, Т - навіс, №1,4- огорожа, № 3, 5, 6 - ворота, G - навіс, що знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Панянка, 26 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.04.2008 Управлінням житлово-комунального господарства, на підставі рішення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради від 22.04.2008 № 302. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 23.04.2008, реєстраційний номер 18786937, номер запису 678, в книзі № 5;

- промислові будівлі і споруди, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26, належить ВАТ "Полтавський дослідний механічний завод" на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.05.2007, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- реєстрація іпотеки в Державному реєстрі іпотек проведена 22.06.2007, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 13137894 від 22.06.2007 та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.06.2007 № 13137399.

У зв'язку з несплатою відповідачем кредиторської заборгованості, прокурор звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Під час розгляду справи для повного та об'єктивного розгляду спору за клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.06.2015 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Відповідно до висновку експертизи, ринкова вартість нерухомого майна - промислових будівель та споруд, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26 та належать на праві власності відповідачу з урахуванням ПДВ складає 34 781 280,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач належними та допустимими доказами довів факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором внаслідок чого у відповідача утворилась відповідна сума заборгованості, яка на момент винесення рішення погашена не була.

Наявність заборгованості відповідача в загальній сумі 18 594 925,14 грн. з них: заборгованість по поверненню отриманого кредиту в сумі 7 494 292,10 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 9 006 950,01 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 059 305,77 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 1 034 377,26 грн. встановлена господарськими судами з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи. При цьому, відповідач в цілому не заперечує проти того, що ним за кредитним договором не виконано в повному обсязі зобов'язання щодо повернення кредитних коштів.

Вищий господарський суд України відхиляє доводи касатора про те, що йому банком були безпідставно нараховані проценти за користування кредитом поза межами дії договору, оскільки, як встановили господарські суди попередніх інстанцій, пунктом 1.4.3. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

Також Вищий господарський суд України погоджується з рішеннями господарських судів попередніх інстанцій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 (промислові будівлі і споруди), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26, та належить іпотекодавцю на праві власності, за рахунок якого судом вирішено погасити заборгованість ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.2008 в загальній сумі 18 594 925,14 грн., оскільки відповідач, всупереч приписів ст. 526 ЦК України, не виконав належним чином свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України і Закону України "Про іпотеку", що у свою чергу обумовлює передбачене ст. 589 ЦК України та ст.ст. 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку визначеному ст. 590 ЦК України та ст. 39 Закону України "Про іпотеку" шляхом проведення прилюдних торгів.

Доводи касатора про помилкове порушення місцевим господарським судом провадження у справі за позовом прокурора у зв'язку з відсутністю обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави в особі ПАТ АБ "Укргазбанк" та без належного обґрунтування необхідності захисту таких інтересів Вищий господарський суд України відхиляє, з огляду на наступне:

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України (у редакції чинній на час подання позову до господарського суду) на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції чинній на час подання позову до господарського суду) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про прокуратуру" обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються вказаним Законом та процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.ст. 2, 20 ГПК України, ст.ст. 20, 361 Закону України "Про прокуратуру" позов може бути подано прокурором як за ініціативою відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, так і за відсутності такої ініціативи з боку відповідного органу, - тобто безпосередньо прокурором. При цьому прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, перший заступник прокурора Полтавської області, у позовній заяві вказав про необхідність захисту інтересів держави, оскільки порушення позичальниками кредитних зобов'язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 567 (зі змінами) ПАТ АБ "Укргазбанк" капіталізоване шляхом придбання 87,719298245% акцій державою в особі Міністерства фінансів України. У подальшому, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткову капіталізацію ПАТ АБ "Укргазбанк" від 04.04.2011 № 342, розмір державної частки збільшено до 92,9998%.

Також господарські суди попередніх інстанцій встановили, що заступник прокурора Полтавської області, обґрунтував при зверненні із позовною заявою необхідність захисту інтересів держави з метою запобігання порушенню інтересів держави у даній справі, вказавши особу - ПАТ АБ "Укргазбанк", стосовно якої мають бути захищені відповідні інтереси держави, оскільки Держава Україна володіє часткою у статутному капіталі цього банку в розмірі 92,9998%, а управління такими корпоративними правами здійснює Міністерство фінансів України.

Отже, заступником прокурора Полтавської області в позовній заяві було зазначено і в чому полягає порушення та захист інтересів держави у даній справі, і особу - ПАТ АБ "Укргазбанк", і орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Міністерство фінансів України, і підстави, за яких заступник прокурора звернувся в інтересах саме цього банку, і яким чином інтереси держави пов'язані саме з цією особою.

Враховуючи викладене, пред'явлення позову першим заступником прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства Фінансів України та ПАТ КБ "Укргазбанк" є обґрунтованим, а заперечення відповідача з цього приводу не знайшли свого підтвердження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на приписи Закону України "Про прокуратуру" у редакції від 15.07.2015 відхиляються Вищим господарським судом України, оскільки позов у даній справі був поданий прокурором у травні 2015 року.

Разом з тим, Вищий господарський суд України погоджується з доводами відповідача про помилкове стягнення господарським судом першої інстанції з відповідача суми судового збору у розмірі 182 700,00 грн. з огляду на таке:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позов було подано заступником прокурора у травні 2015 року, тобто особою, яка у травні 2015 року була звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 37 постанову пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 роз'яснено, що у зв'язку з тим, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції, набув чинності з 01.09.2015, судам слід врахувати таке.

Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня встановлена 1 218,00 грн.

Враховуючи, що в даному випадку предметом позову є майнова вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 35-КЛ-Ю від 22.06.2007 в рахунок погашення заборгованості боржника за кредитним договором у загальній сумі 18 594 925,14 грн. (і ця сума не збільшувалася/зменшувалася до винесення рішення у справі), то у випадку відсутності у прокурора пільги щодо сплати такого збору на час подання позову, останній мав би сплатити 73 080,00 грн. судового збору.

Отже, в даному випадку господарський суд першої інстанції під час прийняття судового рішення та розподілу судового збору мав стягнути з відповідача до Державного бюджету України 73 080,00 грн., а не 182 700,00 грн.

Господарський суд апеляційної інстанції вказаної помилки господарського суду господарського суду першої інстанції не виправив.

Виходячи з того, що господарськими судами попередніх інстанцій правильно вирішено спір по суті, однак неправильно стягнуто з відповідача суму судового збору, Вищий господарський суд України вважає за необхідне змінити відповідним чином оскаржувані процесуальні акти з використанням повноважень касаційної інстанції, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає помилковими твердження скаржника про те, що в даному випадку оспорюваною є сума у розмірі 3 435 768,96 грн. і саме з цієї суми має обраховуватися судовий збір, оскільки в ході проведення ліквідаційної процедури частково визнано вимоги банку за кредитним договором у розмірі 15 169 156 та включено їх до реєстру кредиторів.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем не подано доказів про те, що ним до подання позову було частково погашено суму кредитної заборгованості, у зв'язку з чим оспорюваною є сума у розмірі 18 594 925,14 грн., а визнання позивачем будь-якої суми заборгованості не свідчить про те, що зобов'язання було виконане.

Як роз'яснено у п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 у даній справі відстрочено ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 та рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 до прийняття постанови у справі.

Скаржником станом на 01.03.2017 таку сплату не здійснено.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення (п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Отже, оскільки строк, на який судом касаційної інстанції було відстрочено сплату судового збору закінчився, і таку сплату скаржником не здійснено, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" необхідно стягнути несплачений судовий збір за подання касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 та рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 у справі № 917/995/15 змінити, виклавши п. 5 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2016 в наступній редакції:

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" (м. Полтава, вул. Панянка, 26; код ЄДРПОУ 01412396) в доход Державного бюджету України (р/р 31214206783002, отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 38019510, код класифікації доходів бюджету 22030101, код банку отримувача 831019) 73 080,00 грн. судового збору".

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 та рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" (м. Полтава, вул. Панянка, 26; код ЄДРПОУ 01412396) в доход Державного бюджету України (р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030104, код банку отримувача 820019, символ звітності банку - 254) 87 696,00 грн. судовий збір за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко