ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2016 р. м. Київ К/800/15455/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Ситников О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013р. у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Луганську до Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати страхових внесків в розмірі 2237,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р., яка змінена постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що Луганське виробниче підприємство «Восток» Українського товариства глухих зареєстроване як платник страхових внесків у ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську.

Позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Луганським виробничим підприємством «Восток» Українського товариства глухих за період з 01.10.2011р. по 31.10.2012р., за результатами якої складено акт від 23.11.2012р. №701 (а.с.11-12).

Відповідно до вказаного акту на несплачену відповідачем недоїмку зі сплати страхових внесків за 2010 рік у розмірі 22066,73 грн. позивачем нарахована пеня в розмірі 2237,31 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент нарахування пені частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою було передбачено право нарахування пені на недоїмку зі страхових внесків, втратила чинність, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній до 01.01.2011р.) за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до Прикінцевих та перехідних положень якого частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключена.

Поряд з цим, абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, пеня, нарахована відповідачу у зв'язку з несплатою страхових внесків за період до 01.01.2011р., має бути стягнута і після 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19.02.2013р. (справа №21-432а12), від 01.10.2013р. (справа №21-323а13), від 15.10.2013р. (справа №21-332а13), від 19.11.2013р. (справа №21-327а13) та від 01.04.2014р. (справа №21-49а14).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013р. у даній справі скасувати.

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську задовольнити.

Стягнути з Луганського виробничого підприємства «Восток» Українського товариства глухих на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську пеню в розмірі 2237 (дві тисячі двісті тридцять сім) грн. 31 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

О.Ф. Ситников