ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2016 р. м. Київ К/800/39248/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Голяшкіна О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.06.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та згідно уточнених позовних вимог просила наступне:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 14/1 від 16 лютого 2015 року про відмову в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу для призначення даного виду пенсії;

- зобов'язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» період роботи з 24 квітня 1989 року по 01 квітня 1994 року у Вознесенському районному відділі соціального захисту населення на посаді державного службовця - інспектора з виплати пенсій, у тому числі період перебування у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною з 03 квітня 1991 року по 01 квітня 1994 року;

- зобов'язати призначити пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 09 грудня 2014 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення від 16.02.2015 року за № 14/1 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з відсутністю стажу для призначення зазначеного виду пенсії. Зобов'язав УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» період роботи з 24 квітня 1989 року по 01 квітня 1994 року на посаді інспектора з виплати пенсій у Вознесенському районному відділі соціального захисту населення, як державного службовця. Зобов'язав призначити позивачу пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 09 грудня 2014 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідач, рішенням № 14/1 від 16 лютого 2015 року відмовив в призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу.

Мотивуючи таку відмову Пенсійний фонд послався на те, що в період з 24 квітня 1989 року по 01 квітня 1994 року (5 років 11 місяців 7 днів) позивач працювала на державній службі у Вознесенському районному відділі соціального захисту населення на посаді інспектора по виплаті пенсій, однак, не мала вищої юридичної освіти, як того вимагає ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з чим, вказаний період роботи неможливо зарахувати до вислуги років необхідного для призначення даного виду пенсії.

Відповідно до записів у трудовій книжці, позивачу зараховано до вислуги років період роботи з 21 листопада 1994 року по день звернення за пенсією, оскільки ОСОБА_3 продовжує працювати в органах прокуратури.

Стаж роботи, який враховану позивачу до вислуги років становить 20 років 20 днів.

Неврахований стаж відповідачем складає 5 років 11 місяців 7 днів (з 24 квітня 1989 року по 01 квітня 1994 року - період роботи на державній службі без вищої юридичної освіти).

ОСОБА_3 закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста у 1996 році.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявність вищої юридичної освіти на період її роботи на вищезазначеній посаді не була обов'язковою умовою зайняття цих посад, тому відмова Пенсійного фонду щодо включення періоду роботи позивача до стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, є неправомірною.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час звернення позивача з питання призначення пенсії) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років.

Частиною 6 статті 50-1 вказаного Закону встановлено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Таким чином, частиною 6 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, часу роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою. Тобто, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вислуги років.

ОСОБА_3 працювала з 24 квітня 1989 року по 01 квітня 1994 року на державній службі, не маючи вищої юридичної освіти, а тому вказаний період роботи не зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Твердження судів попередніх інстанцій відносно того, що посада інспектора по виплаті пенсій, не передбачала наявності вищої юридичної освіти є правильним. Однак, вказане не означає, що у такому разі робота на посаді державного службовця може бути зарахована до вислуги років , що дає право на пенсію згідно з статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, як зазначалось, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вислуги років.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. 220, 222, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.06.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 року у цій справі скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: