Історія справи
Постанова ВАСУ від 29.01.2015 року у справі №2а-1192/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2015 року м. Київ К/9991/27297/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Енергодарі Запорізької області до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення штрафу,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2011 року залишеною без ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року позов управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь позивача штраф у розмірі 1852, 47 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, управлінням Пенсійного фонду України в місті Енергодарі Запорізької області було проведено перевірку по філії відділення відповідача в місті Енергодарі, про що складено акт №9 від 17 червня 2009 року.
З акту перевірки вбачається, що структурним підрозділом відповідача було порушено вимоги п. 3 ст. 8 Договору №25/2007 від 29 грудня 2007 року та п. 13 Постанови КМ України «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734» № 1596 від 30.08.1999.
Суть порушення полягає в тому, що згідно запитів позивача щодо повернення коштів пенсіонерів, останні були повернуто банком з порушенням встановленого законодавством і договором строку, оскільки суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Так, по листу позивача від 01.09.2008 року № 2630/06 (отримано банком 01.09.2008 року) кошти повернуто лише 03.09.2008 року, а по листу від 04.11.2008 року № 3411/06 (отримано банком 04.11.2008 року) - повернуто лише 07.11.2008 року, тобто з затримкою в два і три операційні дні.
Рішеннями №3 від 30.07.2009 року та №4 від 11.08.2009 року управлінням до позивача за несвоєчасне повернення на банківські рахунки органів Пенсійного фонду України сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат застосовано штраф у розмірі 3232,45 гривень та 1852,47 гривень відповідно.
Відмовляючи в позові в частині позовної вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій по не повернутих коштах згідно листа від 01.09.2008 року № 2630/06 (рішення №№) суди дійшли правильного висновку про те, що штраф за вказане порушення не може бути нарахований, адже на нього поширюються норми ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі та у відповідності до якої було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з 07.10.2008 року по 06.04.2009 року.
Щодо листа від 04.11.2008 року №3411/06 (отримано банком 04.11.2008 року), по якому відповідачем повернуто кошти лише 07.11.2008 року, суди виходили з того, що нарахування таких санкцій є обґрунтованими, та такими, що здійснені на підставі та в порядку, встановленому п. 13 Постанови КМ України «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734» та ч. 11 ст. 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вказує на передчасність такого висновку судів та вважає за доцільне зазначити про таке.
Відповідно до п. 13 Постанови КМ України «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734», у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача. Сума пенсії, що належала одержувачу і не була зарахована на поточний рахунок у зв'язку з його смертю, виплачується згідно із статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом п. 3 ст. 8 Договору № 25/2007 від 29 грудня 2007 року, укладеного між управлінням Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», банк має обов'язок у разі смерті одержувача (пенсіонера) повернути суми пенсій та грошової допомоги органам Пенсійного фонду України не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача (пенсіонера), при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Національного банку України від 07.10.2008 року №308 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)» у акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку призначена тимчасова адміністрація та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців (з 07.10.2008 року по 06.04.2009 року).
Згідно з частиною 11 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції на час виникнення спірних відносин) виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умов своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не повернених сум пенсійних виплат. Аналогічний розмір штрафу за таке несвоєчасне повернення коштів визначено і в § 1 статті 6 розділу III договору.
Частиною 1 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Вказаним Законом визначено, що мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції на час виникнення спірних відносин) протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки правопорушення Відділення Банку щодо несвоєчасного повернення коштів на рахунок УПФ мало місце під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного постановою Правління Національного Банку України від 07.10.2008 №308 "Про призначення тимчасової адміністрації у АКБ "Промінвестбанку" з 07.10.2008 по 09.04.2009, а тому нарахування штрафних санкцій суперечить вимогам статей 58, 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
З урахуванням зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 1852, 47 грн.
Відповідно до ст. 225 КАС України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2011 року змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь позивача штрафу у розмірі 1852, 47 грн. Прийняти в цій частині нову постанову.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області штрафу у розмірі 1852, 47 грн. - відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
