ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67278/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Голубєвої Г.К.,

Вербицької О.В.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Волошин О.І.

відповідача Кинали Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 рокуу справі№826/11379/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Аскоп - Україна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ в м. Києві), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000431530 від 22 липня 2014 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 100632,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50316,00 грн.;

визнати протиправною бездіяльності ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1219069,00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна»;

стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1219069,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0000431530 від 22 липня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у частині відмови в задоволенні позову і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідачі письмових заперечень на касаційну скаргу не надали.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 травня 2014 року позивачем до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в електронній формі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, якій присвоєний реєстраційний номер № 9028727602.

В рядку 23.1 даної податкової декларації ТОВ «Аскоп-Україна» заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1219569,00 грн.

Разом з податковою декларацією ТОВ «Аскоп-Україна» відповідно до вимог пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем 1 на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23 червня 2014 року № 1170, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого до відшкодування на рахунок платника в банку у сумі 1219569 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2014 року.

За результатами перевірки 04 липня 2014 року складено акт №3799/26-53-15-01/30579869.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено, що в порушення пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 101132 грн. за березень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленої в декларації за квітень 2014 року на 101132 грн.

В обґрунтування наведених висновків відповідач 1 послався на інформацію, отриману від інших податкових органів про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача, за результатами виконання договірних відносин з якими позивачем сформовано податковий кредит, а в подальшому суму бюджетного відшкодування.

На підставі викладених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 липня 2014 року №0000431530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 101132 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 566,00 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, а також визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суди першої та апеляційної інстанції зазначили про недоведення відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а також ненадання нормативного обґрунтування не проведення дій щодо подання висновку органу державного казначейства для проведення відшкодування податку на додану вартість платнику податків.

Тим часом відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп - Україна» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1219069,00 грн., суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вказана вимога позивача є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача 1 та відповідача 2 і виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами, під час розгляду справи по суті податковим органом не надано нормативного обґрунтування правомірності неподання органу державного казначейства висновку для проведення ТОВ «Аскоп - Україна» відшкодування суми податку на додану вартість в частині, яка не зменшена спірним податковим повідомленням - рішенням.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування), яку позивачем і було заявлено до суду першої інстанції.

Тим часом, відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України встановлено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 20 ПК України також передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, складеного за результатами проведення перевірки щодо визначення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, у платника податків не виникає права на отримання відповідної суми бюджетного відшкодування.

Отже вимога про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100632,00 грн. є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №826/11379/14 скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1118437,00 грн.

У відповідній частині прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1118437,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 600, код ЄДРПОУ 30579869) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1118437 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн.

3. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №826/11379/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Г.К. Голубєва

О.В. Вербицька