Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/31248/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

У березні 203 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача призначити з 1.07.2011 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС третьої категорії, згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) та ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-ХІІ).

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 2 квітня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, позов задоволено.

Зобов'язано відповідача призначити позивачу з 1.07.2011 року пенсію відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ та ст. 26 Закону №803-ХІІ.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивача звільнено з роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Орхідея» за скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України 30.06.2011 року.

З 8.07.2011 року позивач перебував на обліку в Овруцькому районному центрі зайнятості як особа, що шукає роботу. На час реєстрації в центрі зайнятості позивач досяг віку 47 років 8 місяців та мав страховий стаж більше 20 років.

Позивач є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Овруцьким районним центром зайнятості у видачі направлення для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачу було відмовлено і це направлення було видане 23.01.2013 року на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року.

Позивач звернувся із заявою до відповідача за призначенням дострокової пенсії за віком згідно пункту «г» ст. 26 Закону №803-ХІІ.

Листом відповідача №1130/02 від 11.02.2013 року позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії, оскільки відсутні підстави для її призначення відповідно до п. «г» ст. 26 Закону №803-ХІІ, оскільки позивач досяг необхідного пенсійного віку та не набув певного страхового стажу.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок), днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду на інший.

Позивач у січні 2013 року звернувся із заявою до відповідача за призначенням дострокової пенсії за віком згідно пункту «г» ст. 26 Закону №803-ХІІ в редакції до 1.10.2011 року.

Разом із тим, встановлено, що з 1.10.2011 року вступив в дію Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни до ряду законів, в тому числі: Закону України «Про зайнятість населення»; Закону України «Про державну службу»; Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно пункту «г» статті 26 Закону №803-ХІІ особа має право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» (за наявності відповідних умов), у разі якщо до визнання такої особи безробітною для неї неможливо було підібрати підходящу роботу та якщо вона має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж для жінок відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено вік виходу на пенсію жінок, які народилися після 01.04.1961 року - 60 років.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки позивач на день звернення до пенсійного органу не досяг пенсійного віку та не мав необхідного страхового стажу для призначення пенсії відповідно до пункту «г» статті 26 Закону України «Про зайнятість населення».

Крім того, вимоги позивача стосовно права на призначення пенсії відповідно до пункту «г» статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» з урахуванням ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.

Станом на 1.07.2011 року позивач досяг віку 47 років 8 місяці, а страховий стаж для жінок відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на 1.07.2011 року) становить 20 років.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній станом на 1.07.2011 року) визначено вік виходу на пенсію жінок 55 років.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивач станом на 1.07.2011 року не досяг пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії відповідно до пункту «г» статті 26 Закону України «Про зайнятість населення».

В свою чергу, згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Тобто станом на 1.07.2011 року позивач мав право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням віку встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинній на той час редакції), однак належних та допустимих доказів звернення позивача до відповідача із заявою встановленого зразку і необхідним пакетом документів у встановленому порядку позивачем не надано.

Оскільки датою звернення позивача до відповідача для призначення пенсії є січень 2013 року і на той час вступив в дію Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким було внесено зміни в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного віку, то підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідача не було.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230,232 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 2 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

Т.О. Лиска

І.Я. Олендер