Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2014 р. м. Київ К/9991/76666/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідачів Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва

про визнання дій протиправними, стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

4.07.2012р. ОСОБА_3 звернувся із позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5702,45грн. Крім того, позивач просив відшкодувати солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 4000,00грн.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 08.06.2012р. придбано легковий автомобіль «VOLKSWAGEN TIGUAN», при реєстрації якого в органах ДАІ ним було сплачено 3% збір до пенсійного фонду у розмірі 5702,45грн., згідно довідки від 8.06.2012р.

Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р., платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996р. №9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи, що Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині повернення ОСОБА_3 безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля в розмірі 5702,45грн.

Доводи касаційної скарги спростовують висновки суду і дають підстави вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.08.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012р. скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо повернення ОСОБА_3 безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля в розмірі 5702,45грн., та прийняти в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо відмови в поверненні безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля в розмірі 5702,45грн.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві повернути ОСОБА_3 безпідставно отриманий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля в розмірі 5702,45грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз