Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2014 р. м. Київ К/800/28659/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Білуги С.В.,

Винокурова К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі в м.Кременчуці Полтавської області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі в м.Кременчуці Полтавської області за участю третьої особи - Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області про визнання рішень колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці №51 від 09.02.2012р. та №214 від 21 вересня 2012 року про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання протиправним та скасувати їх; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області здійснити їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2012р. до 01.12.2012р. та до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу її роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, - повних 34 роки в розмірі 90% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання та з врахуванням довідок за №131 від 19.01.2012р., №990 від 23.05.2012р., №1410 від 10.07.2012р., №1940 від 02.10.2012р., наданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Полтавській області, а також здійснити виплату довічного грошового утримання у розмірі, передбаченому законодавством.

Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці №51 від 09 лютого 2012 року та №214 від 21 вересня 2012 про відмову в перерахунку ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді з 01.01.2012р. до 01.04.2012р. та до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, який склав 34 роки , в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №131 від 19.01.2012р. з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання з 01.04.2012р. до 01.07.2012р. та до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, який склав 34 роки, в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №990 від 23.05.2012р. з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання з 01.07.2012р. до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу його роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, який склав 34 роки, в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №1410 від 10.07.2012р. з урахуванням проведених виплат;

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання з 01.10.2012р. до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу його роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, який склав 34 роки, в розмірі 80% заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, за вих. №1940 від 02.10.2012р. з урахуванням проведених виплат.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів у вказаній частині скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звільнення у відставку на підставі Постанови Верховної Ради України №2864-VI від 23.12.2010р. позивачка мала загальний стаж роботи, що дав їй право на відставку, - 44 роки, серед яких на посаді судді - 34 роки, отримувала щомісячне довічне грошове утримання, а після виходу у відставку - довічне грошове утримання як суддя у відставці.

Позивачка тричі зверталась до відповідача з заявами про здійснення їй перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі зміною системи оплати суддівської винагороди відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус судців" на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області №131 від 19.01.2012р., №990 від 23.05.2012р., №1410 від 10.07.2012р., №1940 від 02.10.2012р.

Проте, відповідач своїм рішенням №51 від 09.02.2012р. на заяву позивачки від 31.01.2012р. відмовив останній у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, обґрунтовуючи свою відмову тим, що Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008р. №3-1 та зареєстрований у Мін'юсті України 12.03.2008р. №200/14891, не передбачає проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці через зміну грошового забезпечення, на органи Пенсійного фонду покладено лише функції призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

На другу заяву позивачки від 21.09.2012р. відповідач своїм рішенням №214 від 21.09.2012р. також відмовив у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на те, що Законом «Про судоустрій і статус суддів» здійснення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції не передбачено.

На останню ж заяву від 15 жовтня 2012 року позивачкою відповіді отримано не було.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Згідно зі ст.22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені й лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, проте, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ч.2 ст.43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. №2863-XII (далі - Закон 2863, що був чинний на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканості та соціального захисту, як і до виходу у відставку.

Згідно з ч.4 ст.43 Закону №2863 судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної тати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Таким чином, відповідно до Закону №2863 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці напряму було пов'язане з системою оплати праці працюючих суддів.

Стаття 43 Закону України «Про статус суддів» втратила чинність в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI (далі - Закон №2453).

Так, суддівська винагорода, з якої підлягає обчислення пенсії, визначена на законодавчому рівні та встановлена статтею 129 Закону №2453, яка набрала чинності з 1 січня 2012 року.

Відповідно ж до ст.138 Закону №2453 (в редакції, що діяла з 30.07.2010р.) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Цією нормою не передбачалось обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року; далі - Закон №3668-VІ) частину третю і п'яту статті 138 Закону №2453-VI викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношення до розміру грошового утримання працюючих суддів, а тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини 3 статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону №3668-VI.

Одночасно, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року у справі №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону №2453 у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". В пункті 4 резолютивної частини цього рішення також зазначено, що воно має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Таким чином, саме з дати прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-рп/2013 - 03.06.2013р. зазначені положення Закону №3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Предметом же спору у даній справі є перерахунок довічного грошового утримання судді з 01.01.2012р., а отже на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини третьої статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону №3668-VI.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 грудня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці №51 від 09 лютого 2012 року та №214 від 21 вересня 2012 про відмову в перерахунку ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_4 з 01.01.2012р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, на підставі пред'явлених довідок, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Білуга С.В.

Винокуров К.С.