Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/36245/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Миколаївській області до ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Державна фінансова інспекція у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України, в якому просила зобов'язати ДП «Дослідне господарство «Еліта» виконати п. 6 вимоги про усунення порушень від 06.03.2013 року № 14-07-14-14/1497 щодо стягнення з винної особи шкоди згідно вимог, в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130 134 Кодексу законів про працю України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року, позовні вимоги задоволено: зобов'язано Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» виконати п. 6 вимоги про усунення порушень від 06.03.2013 року № 14-07-14-14/1497 щодо стягнення з винної особи шкоди згідно вимог, в порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130 134 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання п. 2.22 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на IV квартал 2012 року в період з 17.12.2012 року по 04.02.2013 року позивачем здійснено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України за ІІ півріччя 2010 року, 2011 та 2012 роки, за результатами якої складено акт від № 14-24/3 від 11.02.2013 року.

Ревізією встановлено випадок безоплатної реалізації насіння високої репродукції, внаслідок чого підприємству нанесено збитки на суму 13041 грн.

06.03.2013 року позивачем висунуто вимогу № 14-07-14-14/1497 про усунення порушень, зокрема, забезпечення відшкодування понесених збитків шляхом стягнення з винних осіб шкоди, згідно вимог чинного законодавства, зокрема шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

З огляду на те, що відповідачем не забезпечено виконання вимоги Держфінінспекції в Миколаївській області стосовно вищезазначених порушень, позивач звернувся до суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За результатами аналізу наведених положень колегія суддів вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Згідно статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю", службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України на виконання вимоги позивача, до Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області були направлені матеріали щодо необгрунтованого відпуску насіння озимої пшениці з току господарства. На підставі зазначеного, Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013160230000489 та розпочато досудове розслідування. Відповідно до листа Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області від 20.03.2014 року № 46/2318 в провадженні СВ Жовтневого РВ знаходиться кримінальне провадження № 12013160230000489 від 02.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України за фактом привласнення майна ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України у вересні 2011 року.

Про зазначені дії відповідача, позивача було повідомлено листом від 30.06.2013 року № 331.

Колегія суддів не погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що зазначені дії відповідача є нічим іншим, як намагання уникнути виконання вимоги, оскільки в акті ревізії було вказано на матеріально-відповідальних осіб, а не визначено винних осіб, що не є тотожними поняттями.

Таким чином, відповідачем вчинено дії на виконання пункту вимоги контролюючого органу, та вжито необхідних заходів з метою виявлення винних осіб та забезпечення відшкодування завданої підприємству шкоди, а відтак підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати пункт вимоги - відсутні.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 220 222 223 229 230 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позову Державної фінансової інспекції в Миколаївській області до ДП «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи Миколаївська державна Сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 238 239-1 КАС України.

Судді: