Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/46727/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2009 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона (правонаступником якого є управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (замінено судом першої інстанції на ОСОБА_2.), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 11 грудня 2008 року по 12 грудня 2008 року управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона, правонаступником якого є управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні було проведено перевірку повноти нарахування та своєчасної сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчуженні легкових автомобілів за період з 01 листопада 2008 року по 30 листопада 2008 року включно, за результатами якої складено акт № 61 від 19 грудня 2008 року, в якому встановлено, що ОСОБА_3 зареєструвала у МВ РЕР УДАІ УМВС України в Херсонській області на своє ім'я транспортний засіб, на який набула право власності. Однак, за даними реєстраційної справи, сума перерахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування через ВАТ ХОД «Райффайзен банк Аваль», яка зазначена у квитанції від 21 листопада 2007 року №03, складає 1839,00 грн., проте фактично на рахунок Казначейства, відповідно даних реєстру, від ОСОБА_3 не надійшли кошти від сплати збору з операцій купівлі легкового атомобіля, в результаті чого недоотримано збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від операцій з купівлі легкового автомобіля у сумі 1839,00 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року замінено первинного відповідача ОСОБА_3, на ОСОБА_2, як продавця легкового автомобіля, з огляду на те, що належним відповідачем у справах зазначеної категорії є продавець легкового автомобіля.

У зв'язку із заміною відповідача справу передано до Окружного адміністративного суду міста Києва для розгляду за правилами територіальної підсудності.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від операцій з купівлі легкового автомобіля у сумі 1839,00 грн. з огляду на недоведеність обставин щодо обізнаності відповідача про свій обов'язок щодо сплати такого збору. Суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду першої інстанції погодився з даним висновком.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля відповідно до закону); з інших підстав, передбачених законодавством.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2011 року у справі №12484/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2014 року, визнано таким, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили, та не чинним пункт 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з огляду на визнання не чинним пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є особи, що відчужують автомобілі, а оскільки за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 20 листопада 2007 року продавцем автомобіля є ОСОБА_2, а покупцем, у відповідності до положень пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування має бути ОСОБА_2

Однак, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки він не був обізнаний про свій обов'язок щодо сплати такого збору.

Суд апеляційної інстанції залишаючи рішення першої інстанції без змін дійшов висновку, що сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування однією із сторін договору купівлі-продажу, унеможливлює стягнення даних коштів з іншої сторони, оскільки це призведе до подвійного оподаткування.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками судів, оскільки, як встановлено судами фактично кошти сплачені ОСОБА_3 на рахунок казначейства не надійшли, однак зважаючи на те, що судами було встановлено, що відчужувачем автомобіля є ОСОБА_2, то відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідні кошти мають бути сплачені саме ним.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року скасувати.

Позов управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача несплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1839,00 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак