Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/6477/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача: Обєщенка С.М., відповідача: Голуб Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" про стягнення заборгованості в розмірі 487 499,00 грн.,

в с т а н о в и л а:

Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" про стягнення з відповідача в дохід Васьковицького сільського бюджету - 292499,40 грн., Коростенського районного бюджету - 73124,85 грн., Житомирського обласного бюджету - 121874,75 грн.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту виконання вимоги від 06.08.2010 № 06-08-17/5859, сформованої за результатами ревізії дотримання бюджетного законодавства фінансовим управлінням Коростенської районної державної адміністрації. Так, органом державного фінансового контролю вказано на відсутність факту перерахування товариством з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" до місцевих бюджетів втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки на загальну суму 487499,00 грн., що обумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення зазначених коштів з суб'єкта господарювання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Васьковицьке каміння» в дохід Васьковицького сільського бюджету - 292499,40 грн., Коростенського районного бюджету - 73124,85 грн., Житомирського обласного бюджету - 121874,75 грн., а всього на загальну суму у розмірі 487499,00 грн.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підляже задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами ревізії дотримання бюджетного законодавства фінансовим управлінням Коростенської районної державної адміністрації за період з 01.10.2007 по завершений звітний період 2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Житомирській області, складено акт ревізії від 23.07.2010 №06-08-09/042.

Згідно з актом ревізії від 23.07.2010 №06-08-09/042 розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 12.03.2010 №46 «Про надання земельних ділянок в оренду, надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження технічної документації із землеустрою та зміну цільового призначення земельних ділянок» товариству з обмеженою відповідальністю «Васьковицьке каміння» затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які розташовані в межах Васьковицької сільської ради, площею 18,00 га, на землі промисловості, та згідно цього ж розпорядження затверджено суму відшкодування місцевим бюджетам втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 487499,00 грн.

На підставі акта ревізії від 23.07.2010 №06-08-09/042 відповідачем на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» начальнику фінансового управління Коростенської районної державної адміністрації направлено вимогу від 06.08.2010 №06-08-17/5859 про усунення порушень виявлених ревізією дотримання бюджетного законодавства фінансовим управлінням Коростенської районної державної адміністрації.

З метою повного усунення виявлених порушень контролюючий орган вимагав: опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб та забезпечити надходження до відповідних бюджетів втрат сільськогосподарського виробництва у сумі 487499,00 грн. шляхом проведення з товариством з обмеженою відповідальністю «Васьковицьке каміння» претензійно-позовної роботи.

У зв'язку з невиконанням підконтрольною установою вимоги органу державного фінансового контролю, позивач звернувся з позовом про стягнення коштів в дохід відповідних місцевих бюджетів з товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння ".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності з боку органу державного фінансового контролю наявності підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння " не сплачених ним втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку із зміною цільового призначення земельних ділянок.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України " Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", чинного на момент формування позивачем вимоги, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пункт 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", чинного як на момент формування позивачем вимоги, так і н момент звернення позивача до суду, закріплював право контролюючого органу пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" позивачеві надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1279, в редакції, чинній на момент формування позивачем вимоги про усунення порушень, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держземінспекція та її територіальні органи.

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням встановленого законодавством порядку визначення розміру та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

У свою чергу, згідно з пунктом 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлене у статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, право органу контрольно-ревізійної служби пред'являти вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства лише з питань збереження і використання державної власності та фінансів та, відповідно, звертатися до суду у разі незабезпечення виконання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства саме з питань збереження і використання активів, а також зважаючи на межі компетенції Держкомзему щодо контролю за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва фізичними та юридичними особами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності у органу контрольно-ревізійної служби у спірних правовідносинах повноважень на звернення до суду із позовом про стягнення з суб'єкта господарювання несплачених ним коштів як відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням сільськогосподарських угідь як основаного засобу виробництва в сільському господарстві, оскільки зазначене знаходиться поза межею компетенції органу державного фінансового контролю, встановленою Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу».

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Васьковицьке каміння" про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: