Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року у справі №2а-2186/10/2670 Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року у справі №2а-21...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВАСУ від 21.10.2014 року у справі №2а-2186/10/2670

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/28266/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 по справі № 2а-2186/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції про скасування рішення від 24.02.2009 № 000216/23053, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 360,00 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково, скасовано оскаржуване рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 000,00 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні позову, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що фактичною підставою нарахування Товариству фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення слугував висновок фахівців податкового органу, викладений у акті перевірки від 30.01.2009, що позивачем в порушення п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надавались послуги у сфері грального бізнесу на 4 гральних автоматах, які були підключені до електромережі, проте не були переведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані та неопломбовані у встановленому порядку. Крім того було встановлено факт незастосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та невидачі відповідних розрахункових документів під час внесення ставки в розмірі 200,00 грн. та під час повернення готівкових коштів в сумі 200,00 грн. після закінчення гри.

Так, суд касаційної інстанції погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1 360,00 грн. за надання послуг у сфері грального бізнесу на 4 нефіскалізованих гральних автоматах, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (ст. 11 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, державою виконано обов'язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють. Тому з 01.07.2008 до суб'єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачені п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за кожний ігровий пристрій.

Вказана позиція узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 05.06.2012 № 21-97а12 (305/12) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІ-У" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області та Державної податкової інспекції Деснянського району м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Аналізуючи положення Закону № 265/95-ВР, Верховний Суд України дослідивши факт надання послуг (зали гральних автоматів) господарюючим суб'єктом з використанням РРО типу МINI-600.02МЕ, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України, але не забезпечивши фіскалізацію кожного грального автомата, дійшов висновку, що оскільки Наказом ДПА від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів, то з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом № 265/95-ВР вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та те, що, перевірка здійснена контролюючим органом у січні 2009 року, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, податковим органом правомірно застосовано до суб'єкта господарювання штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення від 24.02.2009 № 000216/23053, в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1 000,00 грн. з тих мотивів того, що операція з повернення грошових коштів не є розрахунковою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки на гральному автоматі було зроблено ставку в розмірі 200,00 грн., за наслідками якої не було видано відповідний розрахунковий документ. Після початку сеансу гри Позивачем було зроблено повернення коштів на суму 200,00 грн. і також не видано відповідний розрахунковий документ.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розрахунковою операцією з видачі готівкових коштів є лише та операція, яка здійснюється за повернення покупцем товару або ненаданої послуги, а оскільки 200,00 грн. було повернуто після того, як перевіряючі не скористались наданою послугою (активованим сеансом гри), то відповідно операція з повернення коштів не є розрахунковою, а відтак і застосування фінансових санкцій у сумі 1 000,00 грн. є безпідставним.

Так, порядок проведення розрахунків визначено ст. 3 Закону № 265/95-ВР, відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Таким чином, законом чітко визначено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка відмовляється від отримання послуги, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, незалежно від причини неотримання такої послуги, а отже позивач був зобов'язаний видати розрахунковий документ як під час здійснення ставки на сумі 200,00 грн., та і під час повернення зазначених коштів.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачено п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), що здійснено без проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Отже, оскаржуване рішення від 24.02.2009 № 000216/23053, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 360,00 грн. прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та є правомірним.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, та беручи до уваги, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень в частині з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2011 по справі № 2а-2186/10/2670 в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009 № 000216/23053 в сумі 1 000,00 грн. скасувати та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фан Гейм" в цій частині відмовити, в решті судові рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати