ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м. Київ К/9991/31878/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І. (доповідач), Головчук С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» до відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області про скасування постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження, за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року, -

у с т а н о в и л а :

У січні 2012 року Державне підприємство «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - Підприємство) звернулося з позовом до відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області (далі - ВДВС), в якому просило суд: визнати протиправними дії ВДВС та скасувати постанову державного виконавця від 16 листопада 2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження; зобов'язати ВДВС відкрити виконавче провадження з виконання постанови головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду від 6 травня 2011 року №39 на ПрАТ «Ладижинхліб».

В обґрунтування позову Підприємство посилалося на те, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена з порушенням чинного законодавства, а тому просило про задоволення позову.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким визнано протиправною і скасовано постанову ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16 листопада 2011 року.

Зобов'язано ВДВС відкрити виконавче провадження з виконання постанови №39 від 6 травня 2011 року головного державного інспектора Вінницької області з Державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил про стягнення з ПрАТ «Ладижинхліб» штрафу.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в судовому рішенні, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що постановою головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду від 6 травня 2011 року №39 на ПрАТ «Ладижинхліб» накладено штраф.

8 листопада 2011 року зазначену постанову було направлено до відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області для примусового виконання.

Постановою державного виконавця від 16 листопада 2011 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови №39 від 6 травня 2011 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин; далі - Закон №606-XIV) у зв'язку пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Скасовуючи рішення окружного суду та задовольняючи позов апеляційний суд виходив з того, що постанова про накладення штрафу не є постановою про адміністративне правопорушення, а є видом адміністративно-господарських санкцій, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону №606-XIV строк пред'явлення даної постанови до виконання становить один рік, а відтак не є пропущений.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець, зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по судових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

В даному випадку постанова головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду від 6 травня 2011 року про накладення на ПрАТ «Ладижинхліб» штрафу не є постановою про адміністративне правопорушення, яка передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а є рішенням територіального органу центрального органу виконавчої влади у сфері державного нагляду (контролю) про застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у зв'язку з недодержанням стандартів, пов'язаних з якістю продукції, строк пред'явлення до виконання якого становить один рік, який пропущено не було.

Проте, скасовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд помилково зобов'язав відповідача відкрити виконавче провадження.

Відкриття виконавчого провадження відповідно до положень Закону № 606-XIV є самостійною виконавчою дією, що в свою чергу є дискреційною функцією державного виконавця, а завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковими тільки в цій частині.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т н о в и л а :

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року змінити, виключивши з його рішення абзац шостий резолютивної частини.

В решті рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: М.І. Мойсюк

С.В. Головчук

Я.Л. Іваненко