ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року                              м. Київ                              К/800/40739/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                    Олендера І.Я.

Приходько І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року

у справі № 820/2145/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрполіс компані»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрполіс компані» (далі – ТОВ «Юрполіс компані»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС; відповідач), в якому просило визнати неправомірними дії податкового органу з проведення зустрічних звірок, за результатами яких складено акт № 531/22-4/33901201 від 15 листопада 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки за період з червня по липень 2012 року та акт № 788/22-4/33901201 від 24 грудня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки за період із серпня по вересень 2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС із проведення зустрічної звірки ТОВ «Юрполіс компані», за результатами якої складено акт № 788/22-4/33901201 від 24 грудня 2012 року про неможливість її проведення за період із серпня по вересень 2012 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юрполіс компані» витрати із сплати судового збору в розмірі 17,21 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

          В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – ПК України) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи податкового органу, які пов’язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

          Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі – Методичні рекомендації).

          Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб’єкта господарювання (посадових осіб суб’єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Отже, дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість її проведення є, по суті, виконанням службовими особами податкового органу своїх обов’язків, а самі собою висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства в рамках податкового контролю.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на те, що дії з проведення зустрічної звірки та із складення акту про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов’язків, такі дії не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції – змінити.

Керуючись статтями 220 222 223 225 230 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

          Скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року змінити в частині задоволення позову.

          Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

          В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

          Судді                                                                                          Олендер І.Я.

Приходько І.В.