Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2015 р. м. Київ К/9991/58311/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргувійськової частини А 3835 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А 3835 про стягнення грошової компенсації замість речового майна,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію замість речового майна у розмірі 8047 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що при звільненні з військової служби їй не виплачено вказаної грошової компенсації.

Постановою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2012 року позов задоволено. Стягнуто з військової частини А 3835 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість речового майна у розмірі 8047 грн. 05 коп.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції з тих підстав, що вона прийнята з порушенням вимог предметної підсудності та прийнято нову постанову про задоволення позову. Стягнуто з військової частини А 3835 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість речового майна у розмірі 8047 грн. 05 коп.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходила військову службу у військовій частині А 3835.

Наказом командира військової частини А 3835 від 16 вересня 2011 року № 175 (по стройовій частині) сержант служби за контрактом ОСОБА_4 була виключена із списків особового складу військової частини, знята з усіх видів забезпечення на підставі наказу Головнокомандувача Військово-морських Сил Збройних Сил України від 20 липня 2011 року № 122-ПМ про звільнення з військової служби за станом здоров'я.

Згідно довідки відповідача від 19 вересня 2011 року № 7 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні у відставку ОСОБА_4, вбачається, що позивачка під час проходження військової служби не отримала військової форми одягу на загальну суму 8047 грн. 05 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 8047 грн. 05 коп.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що справа розглянута з порушенням вимог предметної підсудності, проте ОСОБА_4 має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, яка передбачена законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року та з 28 жовтня 2004 року.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна з таких підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вимог ст. 159 КАС України висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" № 1459-ІІI від 17 лютого 2000 року дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V статтю 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Отже, на момент звернення позивачки для отримання грошової компенсації замість речового майна Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, не підлягає застосуванню, оскільки суперечить положенням Закону № 2011-XII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2014 року (справа № 21-253а14).

Проте суди першої та апеляційної інстанцій цих вимог не врахували.

Відповідно до положень частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 229 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу військової частини А 3835 задовольнити.

Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 лютого 2012 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до військової частини А 3835 про стягнення грошової компенсації замість речового майна у розмірі 8047 грн. 05 коп. відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк